У Литві розглядають варіанти, щоб релоковані вітчизняні підприємства платили податки в Україні

Завдяки активним комунікаціям українсько-литовських ділових кіл, торгівельно-економічне співробітництво між країнами активно зростає. У минулому році товарообіг становив рекордні 2 млрд дол. (+ 49,5%). Війна рф проти України дещо завадила цим процесам, проте падіння за 9 місяців поточного року не перевищує 7%. Це свідчить про стійкість бізнес-контактів з Литвою.

На цьому наголосили учасники засідання ділової ради Україна-Литва. Організатором заходу виступили Український союз промисловців і підприємців (УСПП) та Конфедерація промисловців Литви.

Президент УСПП Анатолій Кінах подякував партнерам за співпрацю, відмітив масштабні зусилля Литви на міжнародній арені щодо організації підтримки України.

За його словами, наразі пріоритетами на наступний рік ділова рада визначила проєкти із зеленої енергетики, будівництва (у тому числі в рамках Плану відновлення України), підтримки біженців та релокованих підприємств, покращення логістичних ланцюжків для українського експорту через Литву.

«Конфедерація долучена до координації підтримки України, маємо прямі контакти із бенефеціарами тут, відкрили спецрахунок для збору коштів на продукти, обладнання, медикаменти. Наприклад, вже було відправлено 13 вантажівок із продуктами. Надаємо фінансову підтримку для громадських організацій України, що опікуються жінками та дітьми», - розповів Відмантас Янулявічус, президент Конфедерації промисловців Литви.

Він також підкреслив, що Конфедерація консультувала УСПП в напрямі отримання статусу спостерігача в асоціації «Бізнес в ОЕСР», а також продовжує підтримувати діловий союз в процесі набуття членства в найбільшій бізнес-асоціації ЄС Businesseurope.

Петро Бешта, посол України в Литві, у своєму виступі більш докладно зупинився на допомозі Литви у відновленні пошкодженої енергетичної інфраструктури України. Тільки за останній тиждень листопада партнери відправили 11 вантажівок із 190 трансформаторами різної потужності. Литва виділила 3 млн. євро на потреби енергетичного сектору України.

Його колега – посол Литви в Україні  Вальдемарас Сарапінас наголосив на тому, що український бізнес активно цікавиться питанням відкриття офісів/релокації до Литви. Йдеться про підприємства сфер фінтеху, ОПК, деревообробки та ін. З іншого боку, литовський бізнес, попри війну, продовжує працювати в Україні та не тільки сплачує тут податки, але й виконує соціальні функції з підтримки своїх працівників, ВПО, тих, хто постраждав від російської агресії.

«Закликаємо литовський бізнес ще активніше долучатися до такої допомоги Україні», - сказав посол.

Про умови для ведення бізнесу українцями в Литві та пілотні проекти, фінансовані Литвою щодо відбудови інфраструктури України розповів

Кароліс Жемайтіс, заступник Міністра економіки та інновацій Литви.

«З нашого боку були комунікації із Мінфіном (Литви, - ред.) щодо механізму, як релоковані українські підприємства можуть продовжувати сплачувати податки в Україні. Бо було чимало таких звернень від вашого бізнесу», - підкреслив литовський урядовець.

Він коротко окреслив проєкти по відбудові, до яких долучилася Литва: всі вони стосуються Київської області. Перше – це будівництво мобільного населеного пункту в Бородянці, у січні 2023 року очікується фіналізація технічних процедур. Також Литва береться відновлювати школу в цьому ж місті та дитячий садочок в Ірпені. Четвертим проєктом мало стати відновлення мосту через річку Трубеж, проте українські військові виконали це власними силами.

Щодо підтримки біженців та підприємців, які переїхали до Литви, то тут існує кілька програм. Ключовими моментами є надання гранту на 10 тис. доларів на відкриття власної справи, 5 тис. доларів за створення нового робочого місця і т.д. Як результат, за даними литовської статистики, 50% українських біженців працездатного віку мають роботу. 

Учасники засідання ділової ради окремо обговорили питання транспортної логістики, зокрема, для українського експорту. Йшлося про доставку вантажів автомобільними дорогами між Литвою та Україною у поточній ситуації, діяльність та послуги залізничної компанії LTG Cargo Ukraine, цифрові рішення для митниці та логістики.

Айварас Каралюс, голова Литовсько-української ділової ради, голова правління групи компаній BT Invest відмітив також деякі проблемні питання литовських підприємств по умовах ведення бізнесу в Україні.

Більшість із них стосується відключень світла та обмежень НБУ по валютним операціям.

Поки податкова України не дає відповідних роз’яснень, чи будуть штрафувати через, наприклад, відсутність підключення касового апарату до фіскальних систем більше, ніж 72 годин, якщо на підприємстві об’єктивно немає світала і генератора.

УСПП обіцяє підключитися до комунікацій з ДПС України з цих питань, адже має чималу практику вирішення подібних проблем.

Українська сторона презентувала на засіданні проєкти із будівництва модульних містечок, біотехнології в будівництві, інноваційні еко-продукти, системи оповіщення та ін.

«Українським підприємствам, попри війну, є що запропонувати і чим зацікавити європейський ринок», - підкреслили учасники ділової ради.

Робота ділової ради буде продовжена в наступному році, а робочі комунікації з уже наявних проєктів і пропозицій триває на постійні основі.