Студент Ukrainian Film School, позивний «Фінчер»

6 грудня - День Збройних сил України. Щиро дякуємо кожному воїну за те, що  Ukrainian Film School має можливість працювати, а наші студенти – навчатися та рухатися далі.
 
Наразі 15 випускників та викладачів Ukrainian Film School мужньо захищають Україну на  всіх напрямках фронту. Ми пишаємося ними і дуже чекаємо на їхнє повернення додому і до навчання.
Саме сьогодні знайомимо  вас із Валерієм Пузіком, студентом курсу «Документальне кіно», який зараз знаходиться в лавах ЗСУ і попри все продовжує навчання. Валерій фільмує події війни й прагне створити документальну стрічку. До занять він підключається прямо із окопів та дивує своєю вмотивованістю, жагою до знань і вірою у власну мрію.  Ми поспілкувалися із Валерієм і переконалися, що для втілення мрій немає перешкод.

- Що вас мотивує до навчання в найскладніших умовах несення служби?
У мене позивний Фінчер. Я обрав його, ще в 2015 році коли вперше потрапив на війну. Я дуже люблю цього режисера і його підхід у кіно. Якось Девід Фінчер сказав: «Ніколи не пізно бути тим, ким хочеш». От, власне, планую стати режисером.

- Як ви плануєте реалізувати знання курсу «Документальне кіно» на практиці?
Зараз фільмую свій підрозділ. Хочу зробити з відзнятого матеріалу повнометражне документальне кіно від першої особи. Цей курс, думаю, допоможе мені розібратися з тим, як це правильно зробити.

- Як ви намагаєтеся владнати технічні перешкоди в польових умовах?
Кожне домашнє завдання, за можливості,  я виконую, адже це важливо для того, щоб опанувати той чи інший момент на практиці. Монтаж в смартфоні. Нотатки теж в смартфоні. Головне, щоб була мережа та електрика для відвідування лекцій.

Історія Валерія Пузіка дійсно вражає. Ми, Ukrainian Film School, раді бути причетними до  народжування творчості, навіть в надскладних умовах війни.