У більше третини людей старше 30 років невірно визначено тип діабету

Більше третини людей старше 30 років, у яких спочатку діагностований діабет 2 типу, насправді мають тип 1, що означає, що вони не отримують правильного лікування, — пише eurekalert.org.

Дослідження, проведене Університетом Ексетера, показує, що 38% пацієнтів з цукровим діабетом 1-го типу, що виникають після 30 років, спочатку лікувалися від діабету 2-го типу (без інсуліну). Команда виявила, що половині з них був підтверджений невірний діагноз через 13 років.

Прем’єр-міністр Тереза ​​Мей — класичний випадок неправильної діагностики. Спочатку їй було помилково поставлений діабет 2-го типу, і вона проходила курс лікування зі зміною способу життя і з таблетками, які не мали ефекту, а потім діагностика був проведена повторно, і діагноз змінений на діабет 1 типу.

Доктор Ангус Джонс з Медичної школи Університету Ексетера, який керував дослідженням, сказав: «Для людей з діабетом типу 1 прийом таблеток і зниження ваги неефективні — їм необхідне лікування інсуліном. Діагностувати діабет першого типу у літніх людей дуже складно, тому що у більшості людей цього віку, буде другий тип, навіть якщо вони худі. Наші дослідження показують, що, якщо людині, у якого діагностовано діабет типу 2, потрібне лікування інсуліном протягом трьох років після постановки діагнозу діабет, є високі шанси, що було втрачено діабет першого типу. Тому необхідний аналіз крові, щоб підтвердити тип діабету і переконатися, що вони отримують правильний моніторинг, освіта та лікування ».

В рамках дослідження були проаналізовані 583 людини, яким після 30 років був діагностований інсулінозалежний діабет. Характеристики захворювання порівнювалися з іншими учасниками, у яких інсулін ще проводився, а також з 220 особами з тяжкою недостатністю інсуліну, яка була діагностована у віці до 30 років.

Діабет 1 типу характеризується швидкою і серйозною втратою вироблення інсуліну, оскільки клітини підшлункової залози, які виробляють гормон, піддаються нападу і руйнуються власною імунною системою організму. Люди з цим захворюванням втрачають здатність виробляти свій власний інсулін і тому потребують регулярних дозах інсуліну для контролю рівня глюкози в крові або у вигляді ін’єкцій, або за допомогою помпи, і, на відміну від багатьох людей з діабетом 2 типу, не можуть управляти своїм станом виключно за допомогою дієти, фізичних вправ і таблеток. Оскільки у них дуже високий ризик гіпоглікемії (низького рівня глюкози в крові), вони зазвичай вчаться зіставляти свій інсулін з уживаної їжею (ведуть підрахунок вуглеводів) і можуть використовувати нові технології, такі як інсулінові помпи і безперервні монітори глюкози. Ці методи лікування не прописуються людям з діабетом другого типу, навіть якщо їм потрібні ін’єкції інсуліну, тому постановка правильного діагнозу залишається важливою, навіть якщо людина вже отримує інсулін.

Перший автор, доктор Нік Томас з Медичної школи Університету Ексетера, сказав: «Хоча людям з діабетом 2 типу в кінцевому підсумку може знадобитися інсулін, їх лікування та спосіб життя сильно відрізняються від типу 1. Якщо люди з діабетом 1 типу не отримують інсулін у них може розвинутися дуже високий вміст глюкози в крові, і може розвинутися загрозливий стан, зване кетоацидозом. Це означає, що правильний діагноз життєво важливий, навіть якщо лікування інсуліном вже розпочато».

aspekty.net