УСПП, АРГО проти різкого підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення: це поглибить кризу в базових промислових галузях

Діловий союз та Антикризова рада громадських організацій переконані, що під час воєнного стану не потрібно різко піднімати тарифи на вантажні перевезення залізницею. Ключові споживачі послуги – екпортери – аграрії та гірничо-металургійний комплекс мають безпрецендентні труднощі і збитки.

На це звертають увагу в Українському союзі промисловців і підприємців. Тут відрегували на рішення Міністерства інфраструктури України про підвищення тарифів на перевезення вантажів УЗ на 70%. Відповідний наказ №441 зареєстрований в Мінюсті 24 червня.

Так, ГМК через військову агресію рф скоротив виробництво на 53%, значну частину тут становила втрата таких промислових гігантів, як «Азовсталь» та деякі інші, руйнація, блокада транспортної логістики і т.д.   Основні труднощі для галузі - це експорт, який раніше йшов морськими шляхами, а тепер заблокований, та здорожчання сировини.

Окрім того, в Європі ціни на сталь знижуються на фоні війни рф проти України та сповільнення росту світової економіки.

Чи не єдиним варіантом для аграріїв також стали саме залізничні перевезення. На сьогодні 22 мільйони тонн українського зерна з минулого врожаю лишаються в Україні через низькі темпи наземних перевезень, несинхронізованість колій із європейськими, низьку пропускну здатність на кордонах. Над цим вже працює і уряд України спільно із європейськими партнерами, і такі ділові організації, як Український союз промисловців і підприємців. Є низка домовленостей із Молдовою, Румунією, Литвою, Польщею та ін. Цей напрям треба розвивати, адже із блокуванням чорноморських портів залізниця для українських зернових – це «дорога життя» в експорті. Максимальний обсяг перевезень був у травні та становив всього 1,7 млн тон в місяць. Для порівняння – через порти йшло 5-6 млн. тон. Нагадаємо, що в Україні вже почалася кампанія збору нового врожаю, котрого ніде буде зберігати. Є брак складів і терміналів, адже частина з них була знищена ракетними ударами окупантів.

Українська зернова асоціація вже підрахувала, що зростання тарифів може створити для аграріїв країни додаткові витрати близько $120 млн/рік. У повідомленні асоціації йдеться, що до кінця 2022 року слід очікувати банкрутства 50% виробників зерна, а до квітня 2023 року ще 40%.

Що стосується внутрішніх перевезень, то у цьому надзвичайно зацікавлений бізнес, який релокує свої виробничі потужності у більш безпечні західні регіони України. Цю програму забезпечує держава, а отже, саме з бюджету платитимуться підвищені тарифи.

Зрозуміло, що втрати «Укрзалізниці», пов’язані із війною – просто шалені. Агресор обстрілював інфраструктуру, свідомо руйнуючи логістичні ланцюжки. Компанія раніше зазначила, що її орієнтовні витрати на відновлення пошкоджень перевищать 100 млрд грн. Також ще до 24 лютого у залізниці лишалося чимало старих проблем, пов’язаних із потребою модернізації рухомого складу, зношеність якого сягала 80-90% залежно від виду.

Проте для експортерів, місцевих виробників підвищення тарифів під час війни на 70% стане справжньою катастрофою. 35% бізнесу не відновило роботу, аграрії завершили посівну навіть там, де були бойові дії поблизу, витративши свої ресурси, а їх зерно лишається нереалізованим. Прибутків, принаймні достатньо високих, немає. Будь-які вільні кошти закладаються бізнесом в ризиковість наступних операцій.

Є питання щодо автоматичного повернення ПДВ експортерам, збільшення термінів повернення валютної виручки (наразі 120 днів).

Також немає масштабного кредитування економіки. Нацбанк підвищив облікову ставку до 25%, не вживши при цьому компенсаторних механізмів. Програма «Доступні кредити 5-7-9» працює за довоєнними, і будьмо відвертими, низькими обсягами. Потрібне її значне розширення з огляду на сьогочасні виклики.

 «Потрібні системні компенсаторні заходи для бізнесу, реального сектору економіки. Це передбачає злагоджену роботу уряду і Нацбанку, де необхідно – парламенту», - відзначає президент УСПП, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.

У пропозиціях ділового союзу – відтермінувати рішення Мінінфраструктури до закінчення воєнного часу. «Укрзалізниці» необхідне відновлення  - сюди варто залучати гранти, кошти міжнародних донорів, державно-приватне партнерство. Тим паче, що у цьому зацікавлені споживачі українського зерна, сталі і руди за межами країни.

Зокрема, стало відомо, що Велика Британія виділить Україні до 10 млн фунтів для ремонту залізниці й вивезення нею зерна. Боріс Джонсон закликав інші країни G7 приєднатися до цих зусиль.

Зрозуміло, що не всі ці кошти будуть безповоротними, але це можливість закривати поточні проблеми із логістикою, модернізацією, не перекладаючи фінансовий тягар на виснажене підприємництво.

УСПП є партнером «Укрзалізниці», має підписаний із нею меморандум про співпрацю та план дій на 2022 рік. Відтак, діловий союз запропонує УЗ, представникам уряду долучитися до обговорення можливих варіантів і захисних механізмів для підприємництва, промисловості на засіданні Антикризового штабу, що діє під егідою УСПП. Штаб об’єднує предстаників реального сектору економіки, керівників окремих ОВА, Ради НБУ, Мінстратегпрому, також до нього входять голови профільних комітетів ВРУ Д.Наталуха та Д.Гетманцев.