Глобальна зелена трансформація – не лише виклик, а і шанс побудувати конкурентну енергоефективну економіку

Про це повідомив Голова Держенергоефективності Валерій Безус на відкритті наукової сесії загальних зборів НАН України з проблем формування моделі розвитку низьковуглецевої економіки країни.

Засідання відбулося за участю Міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, Міністра Кабінету Міністрів України Олега Немчінова, який проголосив вітання від Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, заступника секретаря РНБО Олексія Соловйова, Президента НАН Анатолія Загороднього та понад 300 науковців.

«Виклик декарбонізації, дійсно, є глобальним. Втім, для України це унікальна можливість розбудувати власну економіку на новітній технологічній базі.  Держенергоефективності веде активну роботу у цьому напрямі», – повідомив Валерій Безус.

Так, наприкінці минулого року Уряд затвердив, підготовлений Держенергоефективності,  Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року. План передбачає секторальні та міжсекторальні заходи з енергоефективності, впровадження яких сприятиме до 2030 року щорічному скороченню викидів СО2  – близько 56,5 млн тонн.

«З метою стимулювання декарбонізації Держенергоефективності розробило проєкт Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року. Ми бачимо перспективу збільшення частки «зеленої» енергії у структурі кінцевого енергоспоживання у 2030 році до 27%», - додав Валерій Безус.

Разом із Міненерго Агентство працює над розробкою Стратегії розвитку водневої економіки. Україна має утвердити своє стратегічне позиціонування за цим напрямом.

«Критично важливо є те, що процес зеленої трансформації потребує фінансових механізмів, які б стимулювали і наукові розробки, і практичні реформи у промисловості. Тому ми підготували концепцію розвитку зеленого фінансування в Україні, яка наразі знаходиться на розгляді в Секретаріаті Уряду. Також ми маємо напрацювання щодо створення національного Фонду декарбонізації», - зауважив Голова.

Разом із тим, Агентство напрацьовує низку заходів з розвитку енергетичного менеджменту, енергетичного аудиту, високоефективної когенерації.

Президента НАН Анатолій Загородній, у свою чергу, висловив готовність до тісної співпраці з Держенергоефективності у питаннях енергоефективності та декарбонізації.

Після цього учасники заслухали доповіді академіків НАН України, які представили  дослідження розбудови економіки України в імперативах низьковуглецевого розвитку, сценарні модельні розрахунки з урахуванням середньострокових цілей зі скорочення викидів парникових газів відповідно до Оновленого національно визначеного внеску України, рекомендації щодо організаційно-економічних заходів для реалізації Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року, необхідні заходи для енергетичної трансформації із урахуванням «smart grid», наукові розробки у галузі отримання, зберігання і використання водню та багато інших напрацювань, які необхідно враховувати для комплексного підходу до процесу декарбонізації.