Україна втрачає $200 млрд щорічно через сировинний характер АПК

Таку цифру назвали в Інституті продовольчих ресурсів НААН України. Національна академія наук – партнер Українського союзу промисловців і підприємців.

Йдеться лише про сферу АПК, навіть там, на жаль, традиційно на експорт йде переважно необроблена продукція – зернові, кукурудза тощо.

Відсутність повноцінної уваги держави до промислового комплексу із високою доданою вартістю вартує значно більше. Наприклад, корветна програма, що так і не була реалізована, могла б дати 10 тис. нових робочих місць і +5% до ВВП. Програма оновлення рухомого складу Укрзалізниці із системним фінансуванням на 5-10 років - 2,5-3% ріст ВВП та 150 млрд. грн. в бюджет.

«Насправді ці цифри навіть без врахування  мультиплікаційного впливу на зайнятість, платоспроможність населення. Пандемія коронавірусу змінила глобальні економічні тренди. Розвинені країни посилюють державний протекціонізм, локалізацію, інвестують у власні виробництва, пропагують «купуй місцеве», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Наразі перед урядом стоїть ціла низка проблем, вирішити які можна тільки системними методами, у державно-приватному партнерстві.

Ступінь зносу основних фондів в індустрії досягла у середньому 70%. Промислові підприємства потребують масштабного оновлення, модернізації та реконструкції. Для цього, цілком очевидно, потрібні інвестиції і гнучкі програми кредитування.

«Доступ до ресурсів був і лишається одним із бар’єрів модернізації як для бізнесу, так і промисловості. Остання має довготривалі цикли виробництва, потребує прогнозованих антикризових ставок. Цього немає. Натомість є «піраміда» з облігаціями внутрішньої державної позики, і банки надають перевагу скуповуванню ОВДП, а не кредитуванню  реального сектору економіки. УСПП, Антикризова рада вже давно пропонує уряду, НБУ спільно розробити масштабні програми фінансування економіки, очевидно, що програми «Доступні кредити 5-7-9» недостатньо», - підкреслив лідер ділової спільноти.

Також в УСПП виступають за ухвалення врешті законопроєкту про локалізацію виробництва №3739, передбачення достатніх коштів на вже прийняті програми розвитку авіа-, ракетно-технічного будування в бюджеті в 2022 році та на наступні роки, ухвалення подібних програм для суднобудування, оновлення рухомого складу Укрзалізниці до 2030 р.

«Обов’язково разом із голосуванням проєкту держбюджету 2022 в другому читанні має бути представлення Програми діяльності уряду. Інакше вкрай важко прогнозувати виконання вже прийнятих ініціатив у сфері економічного розвитку.  Ми бачимо, що нещодавнє звільнення 5 міністрів відбулося без будь-якого звітування в Раді, це неправильно», - вважає президент УСПП.

12 листопада діловий союз і його партнери з Антикризової ради громадських організацій проведуть спільне з представниками уряду і парламенту засідання «Упередження  ризиків для відновлення економіки у 2022 році».

 У ході засідання пропонується обговорити ризики для економіки, соціальної сфери на тлі надто повільного зростання ВВП, аномальних цін на енергоносії, негативного впливу цих факторів на конкурентоспроможність національних виробників тощо.