
02 ноя, 14:15
.jpeg)
Міжнародний союз охорони природи офіційно затвердив перелік і межі акваторій, важливих для збереження морських ссавців у Чорному і Каспійському морях, повідомили в організації "Дельфіни Азовського та Чорного морів".
Серед них:
Азовське море (цілком)
Керченська протока
Каркінітська затока
прибережні води від дельти Дунаю до мису Каліакра
Мармурове море і протоки Босфор і Дарданелли.
Як пояснив у коментарі LIGA.Life український зоолог Павло Гольдін, це величезний крок в охороні морських оселищ ссавців.
Довідково: Павло Гольдін – провідний науковий співробітник відділу еволюційної морфології Інституту зоології імені Шмальгаузена НАН України та співробітник Лабораторії морських хребетних тварин Українського наукового центру екології моря.
"Це є свідоцтвом розвитку принципів охорони природи в Україні. Для нас це дуже важливо, бо нарешті ми стали частиною світової системи охорони природи, яка розвивається", – каже науковець.
У чому справа
Під охороною природи люди, зазвичай, розуміють, що охороняються якісь окремі зникаючі види. Для цього ведуть "Червону книгу".
А також можна охороняти природу шляхом створення природних заповідників, що робиться під егідою та за керівництвом ООН, зазначає Гольдін.
"З одного боку види, з іншого – заповідники. Але насправді вони не існують у відриві один від одного. Насправді кожна рослина і тварина має свою оселю, свою територію або акваторію, де вона живе", – пояснює науковець.
За темою: У Чорному морі виловлюють морських свиней в рази більше допустимого – дослідження
Саме для цілісності процесу охорони природи Міжнародний союз розробляє нові інструменти, щоб всі розуміли, що вид і його оселище – дві сторони однієї ж медалі, зауважує науковець.
Так, для кожної групи видів розробляється концепція охорони оселищ. Для рослин все зрозуміло – де вона росте, там її оселище.
"А для тварини яка рухається у просторі постійно, як кит або дельфін, концепція охорони оселища потрібна особлива. Концепція динамічного оселища". – наголошує Гольдін.
На прикладі дельфіна: там він народжує дитинчат, там живиться, там мігрує і він має міграційний коридор. Тут у дельфінів велике скупчення, а тут – маленька ізольована сім’я, яка не спілкується з подібними собі.
"І для кожного такого випадку потрібні окремі інструменти. Наприклад, якщо дельфіни мігрують якоюсь протокою – то в цей час там не можна проводити якихось будівельних робіт або обмежувати рух суден, щоб вони дали дельфінам дорогу", – пояснює Гольдін.
За темою: Як живуть дельфіни у Чорному морі. Розповідає зоолог
А в затоці, де дельфіни постійно живуть та живляться, взагалі не можна нічого будувати. Бо, наприклад, порт може призвести до зникнення в природі цілої унікальної популяції, зауважує науковець.
І тепер, коли в нашому регіоні, в Азово-Чорноморському і Каспійському басейнах, визначили ці акваторії, вони автоматично потрапляють в поле зору усіх міжнародних конвенцій, які підписала Україна з приводу охорони природи.
Серед них і Конвенція про охорону біологічного різноманіття, про збереження китоподібних Чорного і Середземного морів і навіть Угода про асоціацію з ЄС, пояснює Гольдін.
Що це означатиме на ділі
"Перш за все, наприклад, не можна знищувати ці водойми, робити там суцільні забудови, робити мегаокеанські порти, концепції яких пропонували Україні раніше", – каже вчений.
До прикладу – Скадовськ. В Джарилгацькій затоці заборонено будувати мегапорт, бо це може знищити цілу популяцію дельфінів, додає науковець.
Катерина Амеліна
Адрес новости: http://e-news.com.ua/show/514625.html
Читайте также: Финансовые новости E-FINANCE.com.ua