Стратегія економічної безпеки 2025 буде малоефективною без супровідних програм доступу до ресурсів і локалізації виробництва

Національні стратегії розвитку економіки потрібні, адже вони консолідують інвестиційний, ресурсний та інший потенціал, що має реалізовуватися незалежно від прізвищ президентів чи поточного складу уряду.

На цьому наголосив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах в ефірі телеканалу «Рада». Лідер ділової спільноти прокоментував прийняття Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року.

Він відзначив, що чимало напрямків економічної політики потребують модернізації та більш системного підходу до вирішення накопичених проблем. До прикладу, до 80% всієї потреби нафтопродуктів Україна імпортує. Це високий рівень економічної і політичної залежності від зовнішніх партнерів та ринку в цілому.

Також 70% експорту – це сировина АПК, гірничо-металургійного комплексу тощо. При цьому високотехнологічну продукцію Україна завозить з-за кордону. Такий підхід руйнує власні виробничі потужності та спричиняє кризу в ракето-космічному, авіабудуванні та інших галузях.

«Тому Стратегія – це такий документ, де чітко прописуються завдання локалізації виробництва, створення стимулів для промисловості і бізнесу. Певна річ, що вона має бути доповнена відповідними програмами, де чітко будуть прописані джерела і обсяги фінансування, етапи реалізації проєктів та відповідальні виконавці. З огляду на це ми пропонуємо, щоб такі речі розроблялися тільки в діалозі із діловим, експертним середовищем – роботодавцями, об’єднаннями бізнесу. Також дана робота повинна бути прискорена – маємо  розуміти, що всі програми і плани мають корелюватися із держбюджетом, проєкт якого, нагадаю, планується внести в Раду до 15 вересня», -  підкреслив Анатолій Кінах.

Президент УСПП розповів, що в комунікаціях із посадовцями діловий союз продовжує наполягати на потребі прийняття законопроєкту №3739 про локалізацію виробництва та обіцяних урядових постанов. Адже Україна імпортує велику кількість техніки, що могла б вироблятися на внутрішньому рику. Це гвинтокрили, патрульні катери і корвети, локомотиви тощо.

Він повідомив, що вже провів низку зустрічей із головою ВРУ та народними обранцями з тим, щоб прискорити підготовку згаданого законопроєкту до другого читання. «Маю сподівання, що вже найближчим часом ми завершимо цю роботу, бо ухвалення такого закону – це ще один тест на уміння України відстоювати свої економічні інтереси сучасними, цивілізованими методами», - зазначив А.Кінах.

«Цьогоріч представники урядів України й Франції підписали рамковий договір про поставку компанією Alstom 130 електровозів на суму €900 млн. Під тиском вітчизняних бізнес-кіл, УСПП в тому числі, прописана норма про 35% локалізації виробництва. Але під цю цифру немає жодних техніко-економічних розрахунків, програм сертифікації і т.д., якоїсь конкретної діяльності. Тому є загроза банального недотримання цього пункту. Саме тому ми напостоюємо не тільки на Стратегіях, але й на цілком конкретних програмах, закріплених нормативно і обов’язкових до виконання чиновниками», - наголосив лідер ділової спільноти.

 УСПП виступає за розробку і затвердження низки цільових державних програм в транспортному, судно- та авіабудуванні, прийнятті Стратегії розвитку промисловості.

Ці пропозиції були сформульовані в «Платформі економічного патріотизму: невідкладні заходи 2021», який УСПП разом із Антикризовою радою громадських організацій вже спрямував Офісу президента, уряду і Верховній Раді.