Пряме врегулювання збитків у ОСЦПВ: чотири роки успішної роботи

Системі Прямого врегулювання збитків (ПВЗ) у ОСЦПВ в Україні нещодавно виповнилося чотири роки. Вона почала працювати в грудні 2016 р. Зараз учасниками ПВЗ є 15 компаній-членів Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), на яких припадає близько третини ринку автоцивілки. В МТСБУ зазначають, що пряме врегулювання є зручним сервісом, який користується популярністю серед автовласників.

Система Прямого врегулювання збитків не є вітчизняним ноу-хау: впродовж багатьох років її активно використовують у Польщі, Бельгії, Франції, Італії, Іспанії, щоб створити додатковий комфорт для автовласників, які потрапили в ДТП.

У деяких країнах функціонування системи закріплене на законодавчому рівні, хоча переважно цей механізм все-таки є добровільним, тобто страховики самі домовляються про умови прямого врегулювання.

В Україні Договір про Пряме врегулювання підписали страхові компанії, які посідають лідируючі позиції в сфері ОСЦПВ. Це – СК «Універсальна», «ІНГО», СК «АСКО-Донбас Північний», «ПЗУ Україна», «ПРОСТО-страхування», СК «Колоннейд Україна», «УНІКА», «АРКС», «Європейський страховий альянс», «Міжнародна СК», «КРЕДО», «КРАЇНА», «ВУСО», «БРОКБІЗНЕС», «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ». Згідно з даними МТСБУ, за кількістю договорів частка цих компаній на ринку ОСЦПВ у 2020 р. сягнула 27,4%, а за кількістю отриманих вимог на виплату страхового відшкодування – 33,9%.

Що пропонує Пряме врегулювання? У МТСБУ роз’яснюють, що це особливий спосіб врегулювання страхових подій в рамках загальної системи ОСЦПВ. При ньому автовласник, який постраждав у дорожньо-транспортній пригоді, має право звернутися та отримати страхове відшкодування від страхової компанії, з якою він уклав договір автоцивілки, а вже потому страховик потерпілого сам звертається до страхової компанії винуватця ДТП за компенсацією.

«Принцип «де придбав поліс, там і отримуєш виплату» максимально спрощує процес отримання відшкодування: потерпілому в ДТП не доводиться мати справу з незнайомою страховою компанією, чий офіс нерідко може знаходитися в іншому місті чи навіть у іншому регіоні», – пояснює генеральний директор МТСБУ Володимир Шевченко. І звертає увагу, що для того, щоб скористатися прямим врегулюванням, автовласнику нема необхідності укладати додаткові договори зі своєю страховою компанією: механізм діє в рамках договору ОСЦПВ.

При цьому за постраждалим зберігається право звертатися за відшкодуванням збитків до страхової компанії винуватця ДТП, як це передбачено законом «Про ОСЦПВ». Він має право вибрати, чи врегульовувати страхову подію за звичайною системою, чи в рамках прямого врегулювання.

Є й інші правила, які регулюють застосування ПВЗ.

ПВЗ можна скористатися лише в тому випадку, якщо учасниками дорожньо-транспортної пригоди стали не більше двох наземних транспортних засобів. При цьому їхні водії повинні мати чинні договори ОСЦПВ, укладені з компаніями, які беруть участь у системі Прямого врегулювання.

Обидва водії не повинні перебувати в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. І один із них має повністю визнати за собою відповідальність за ДТП: у випадку так званої «обопілки» (часткової вини кожного з водіїв) застосовується загальна процедура врегулювання, передбачена в законі.

Ще один важливий момент: пряме врегулювання може бути застосовано лише для відшкодування збитків, завданих транспортному засобу. Збитки, завдані життю та здоров’ю постраждалих у аварії, врегульовуються в звичному порядку.

Також страховик потерпілого повинен отримати достовірну інформацію про поліси учасників ДТП, щоб визначити наявність страхового забезпечення на дату ДТП та розмір франшизи. В інформації не повинно бути суперечливих даних щодо ідентифікації транспортного засобу, зокрема про його марку, тип, державний реєстраційний номерний знак. У МТСБУ підкреслюють, що це важливо, оскільки врегулювання збитку здійснюється на умовах договору ОСЦПВ, який уклав винуватець аварії. Таким чином, застосовується франшиза та страхова сума, вказана в його полісі.

Процедура оформлення дорожньо-транспортної пригоди за ПВЗ стандартна: аварію можуть зафіксувати співробітники Національної поліції чи учасники ДТП самостійно, оформивши європротокол у тих випадках, де можливе його застосування.

За словами Володимира Шевченка, система Прямого врегулювання успішно прижилася в Україні та позитивно впливає на формування цивілізованого ринку автострахування. Страхові компанії напрацьовують ефективні інструменти взаємодії, обмінюються досвідом, демонструють свою зацікавленість у впровадженні додаткових сервісних послуг та прогресивних технологій. Тим самим вони створюють базу для успішного ведення бізнесу. Для них важливо не просто отримати клієнта на рік, поки діє страховка, а подбати про те, щоб він користувався їхніми послугами на постійних засадах. А це означає, що система ПВЗ кардинально змінює стиль роботи страховиків, роблячи його максимально клієнтоорієнтованим.

Вона також дисциплінує й автовласників, стимулюючи їх відповідально ставитися до вибору страхової компанії, з якою вони укладають договір ОСЦПВ. Водії, які обирають ОСЦПВ від компанії-учасника ПВЗ, орієнтуються не стільки на ціну полісу, скільки на вибір надійного страхового партнера, який готовий забезпечити хороший сервіс.

За чотири роки роботи в рамках системи ПВЗ було врегульовано 28,5 тис. страхових випадків, сума страхових виплат за ними перевищила 482 млн. грн.

У МТСБУ також повідомили, що середній термін врегулювання вимог в системі ПВЗ у 2020 р. склав 35 днів. Це досить красномовний показник, оскільки термін врегулювання збитків поза такою системою в середньому на ринку ОСЦПВ вдвічі більший – 70 днів.

Володимир Шевченко зазначає, що Бюро готове вдосконалити систему ПВЗ, щоб зробити її максимально зручною та ефективною як для автовласників, так і для страховиків. «Наше завдання – так допрацювати умови функціонування системи, щоб у ній готові були брати участь більшість страхових компаній-членів МТСБУ. Це може бути вирішено як на законодавчому рівні, так і шляхом розширення кола учасників ПВЗ на добровільній основі», - підкреслив він.

Михайло ВЕРНИГОРА,
Національний пресклуб «Українська перспектива»