Дискусія має вестись не про касові апарати, а про рівні умови для бізнесу і комплексну антикризову підтримку

Чи потрібно вводити для всіх категорій підприємництва касові апарати – ця дискусія точиться в Україні вже роками. Лише під тиском ФОПів ця норма, що сама собою не на часі під час пандемії і карантинних обмежень, значних збитків, була перенесена на рік, окрім як для «ризикових груп». Наразі мале підприємництво продовжує протести, що супроводжувались навіть дрібними сутичками з правоохоронцями. Головні вимоги, що лунають – скасувати РРО взагалі та дозволити працювати під час запланованого у січні карантину.

Парадоксально, що і підприємництво, і влада (що вже створює Координаційний штаб для перемовин із ФОПами) акцентує свою увагу на ситуативних наслідках, а не на причинах економічних проблем.

Насправді предмет дискусій – не РРО, а зростаюча фіскалізація для малого бізнесу, відсутність програм підтримки від держави, необхідності зменшення вартості кредитних ресурсів, компенсаторних заходів для підприємців.

Таку думку висловив президент УСПП Анатолій Кінах.

«Створення Координаційного штабу для діалогу з ФОПами – це хороша ініціатива з боку влади. Втім, його діяльність не має звузитись до рамок  компромісу по РРО. Але й загалом напрацювати із малим бізнесом антикризові стратегії, дати з боку держави гарантії підтримки. За нашими підрахунками, у багатьох сферах через карантин підприємці втратили до 40% своїх прибутків. Варто розуміти, що мова йде не про накопичені на банківських рахунках кошти, але ті суми, на які сім’я підприємця жила місяць у місяць. Тому 40% - це не просто цифра, а борги, позики, неможливість підтримувати свою діяльність тощо. Окрім того, за цей час тисячі ФОПів припинили свою роботу – тимчасово чи назавжди», - зазначив Анатолій Кінах.

На його думку, попри числененні пропозиції ділової громади, виглядає так, наче уряд і парламент досі не дозріли для вирішення проблем внутрішнього ринку та економіки, а також або не розуміють, або не хочуть прийняти антикризові програми мінімізації наслідків пандемії на бізнес і платоспроможність громадян. Такі діють з початком пандемії в усіх розвинених країнах світу. В Україні лише на 9 місяці карантинних обмежень пообіцяли та почали збирати заявки про одноразову виплату допомоги бізнесу в розмірі … 8 тис. грн.

«Повертаючись до РРО. Якщо за цей рік не будуть створені умови для зростання ділової активності, кредитування бізнесу за доступними ставками, то такі протести повторюватимуться вже періодично», - вважає президент УСПП.

Загалом в УСПП вважають, що в Україні апріорі немає рівних умов для малого і великого бізнесу.

«Вся боротьба із «схемами» спрямована зараз чомусь тільки на самозайнятих,  хоча варто пам’ятати, наприклад, що це крупні компанії оформлюють ФОПи на працівників тощо. Щоб боротися зі "схемами", не обов'язково створювати проблеми і труднощі малим підприємцям – є чимало способів перевірити прозорість роботи кожної юридичної та фізичної особи-підприємця. Основна причина, що вивела сьогодні людей на Майдан – це дуже жорсткий контроль ФОПів з боку держави, що призводить до необґрунтованих штрафів, перевірок тощо. Бо навіть ті ж РРО – вони не дадуть значного наповнення в бюджет, це просто спосіб відстежити, хто які прибутки має і в разі будь-якого спірного моменту – покарати підприємця штрафом», - говорить віце-президент УСПП з питань податкової політики Юлія Дроговоз.

В діловому союзі пояснюють: наразі на підприємництво перекладають повну відповідальність за недоопрацювання митниці – саме через низьку ефективність останньої, корупцію там, що досі не витравлена, і йдуть великі потоки сірого імпорту (йдеться про великі партії товарів, а не човникові, що здійснюються окремими особами).

«Виглядає так: ми реформували митницю, нічого не вийшло, то будемо боротися і контролювати підприємців. Чи не легше вирішувати проблему в моменті її виникнення – спробі нелегального проникнення товарів в країну»,  - відзначають в УСПП.

Крім того, перш, ніж говорити про тотальну фіскалізацію всіх – варто провести аналіз: у малого бізнесу, приватного підприємця «націнки» при продажі товару мінімальні – як і прибуток, відповідно, хоча якщо дивитись по обсягам закупівель, реалізації тощо, може виникнути враження того, що даний ФОП вже виходить за межі спрощеної системи.  Тому останні і напостоювали на збільшенні  лімітів оборотів, бо, по суті, лишаючись малим бізнесом, повинні виконувати вимоги і норми як для більш крупного підприємства.

«Тому суть наступна: влада повинна піти на реальний діалог із бізнесом, вирішуючи причини тих проблем, що постали. Рік – це достатньо часу для перегляду і реформування податкової системи, враховуючи, що пропозиції підприємницької спільноти є і на їх основі можна шукати компромісне для всіх сторін рішення. Лейтмотивом повинне бути те, що працювати легально, відповідально і прозоро має стати в Україні вигідніше, ніж лишатися в «сірій» зоні», - підсумував Анатолій Кінах.