Індустрія 4.0 допоможе зробити економіку більш ефективною

Як ефективно  впровадити платформу Індустрія 4.0 –   скоординовану ініціативу з  прискорення технологічних змін, досягнення високої конкурентоспроможності  в промислових секторах, впровадження   інновацій,    автоматизації і роботизації,  кібер-систем та штучного інтелекту?  Як не опинитися на узбіччі сучасних світових процесів? Які виклики постали перед Україною та країнами-партнерами? Про це йшлося на відео-конференції «Індустрія 4.0. Досвід України і Литви, перспективи співробітництва», що відбулася під егідою Україно-литовської та Литовсько-української ділових рад.  Цього року пандемія змусила перенести візит в Україну Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи на перший квартал наступного року. Саме в його рамках планувався Шостий Україно-литовський економічний форум,  але ніщо не завадило плідній дискусії ділових партнерів.

Відеоконференція відбулася за участі послів обох країн, представників УСПП, Конфедерації промисловців Литви, Торгово-промислових палат, Офісу президента України, голів груп з міжпарламентських зв’язків  парламенту України і  сейму Литви.

«Ми не випадково обговорюємо цю найважливішу проблему з литовськими промисловцями і підприємцями, з якими зберігається  найвищий товарообіг в Європі, роками тривають успішні ділові стосунки. Проекти в сфері інфраструктури, енергозбереження і енергоефективності, впровадження екологічних стандартів – все це активно розвивається між нашими країнами і підпадає під стратегію Індустрія 4.0. Наші спільні інструменти – державно-приватне партнерство, посилення зв’язку науки і виробництва, успішний інвестиційний клімат,  діалог бізнесу і влади. Маємо надію, що досвід Литви в цьому напрямку,  її активна  співпраця з іншими країнами  ЄС допоможуть Україні збалансовано крокувати вперед», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Навів приклади зростання двосторонньої економічної співпраці й президент Конфедерації промисловців Литви Відмантас Янулявічюс: «В 2019р. наш товарообіг порівняно з 2018р. зріс на 24%  і склав 1,4 млрд. євро.  Величезну роль в цьому зіграли саме сфери промисловості, а в Литві її продукція складає 80% експорту». 

Генеральний директор Асоціації підприємств промислової автоматизації України Олександр Юрчак розповів про успішні приклади цифрових трансформацій в компаніях України. Громадські об’єднання цієї сфери разом з потужним бізнесом (перш за все, в металургії, машинобудуванні, фармакології) зайняті розробками стратегій, аудитом певних цифрових сегментів, освітніми програмами. Але експерти наголошують: така робота не находить підтримки в уряді країни, має слабку законодавчу базу, часто здійснюється у відриві від наукових досягнень. 

На думку українських учасників, прискорити цифрову трансформацію, коли передові країни далеко попереду, а своя ще не до кінця реалізувала «промисловість 2.0, 3.0», доволі важко. Тут не треба бігти за лідерами, необхідно знайти свої ніші і  системно їх розвивати, інтегруючись в глобальні проекти, технологічні екосистеми, зміцнюючи власні виробництва і сервіси.

Литовські експерти поділилися, як в їх країні організована  державна підтримка  стратегії  Індустрія 4.0.  В Литві створена Національна платформа з цифровизації, затверджений план роботи до 2030 року. Усі вимоги цифрової трансформації внесені в загальну промислову стратегію країни.  Завдяки цьому  в індустрії  успішно просуваються проекти з роботизації, автоматизації, застосуванні штучного інтелекту.

У зв’язку з надзвичайною важливістю теми прийнято рішення повернутися до Індустрії 4.0 під час очного засідання   Шостого  Україно-литовського економічного форуму, що має відбутися у першому кварталі   2021р.