"Претензії росіян мають підстави?"

Сьогодні в Міністерстві аграрної політики України відбулася нарада з керівниками підприємств, які відвантажують продукцію тваринного походження до Росії, на постачання якої 20 січня цього року накладено ембарго федеральною службою "Россільгоспнагляд". Нараду проводили заступник міністра аграрної політики України Віктор Пабат та голова Державного департаменту ветеринарної медицини Іван Бісюк.

Вони докладно і в деталях розповіли виробничникам про ті вимоги, які їм представила російська сторона на останніх переговорах у Москві, котрі проводилися в середині нинішнього тижня поміж офіційними представниками Росії та України. За їх висновком, з окремими положеннями цих претензій не можна не погодитись. Оскільки в службі "Россільгоспнагляд" створили банк даних практично на кожне наше підприємство, яке поставляє продукцію в Російську Федерацію. Відслідковуються буквально всі  порушення з постачанням виробів.

Москвичі, приміром, за порушення вважають, коли знаменитий і ходовий сир "російський" доставляється в Росію через тридцять діб після виготовлення. В Україні цей продукт має стандарт придатності два місяці, в наших сусідів – удвоє менше. Схоже,  багато із наших виробничників не знали цих тонкощів, тому так багато зауважень для української сторони виявилося саме з цього приводу. Мовляв, завозиться прострочена для вжитку продукція.

Багато зауважень стосуються того, що начебто ті ж таки сири доставляються в Росію "сирими", тобто неспілими. Але виробничники тут же в залі заявили, що в них на теренах Федерації є складські приміщення і продукція там "достигає". В торгівлю вона відправляється лише високоякісною.

Як пояснив І. Бісюк, багато зауважень стосуються технічної сторони оформлення транзитних документів, маркування товарів. В одних випадках на них немає підпису ветеринара, в інших допущено технічні погрішності. Росіяни безжалісно фіксують такі дрібниці, виставляють їх за аргумент в суперечці за ринок збуту продукції. І це з їх боку справедливо, оскільки в питаннях безпеки продуктів харчування не може бути другорядних питань.

Ще складнішим є питання сировинної бази, дотримання виробниками санітарно-ветеринарних норм діяльності підприємств, чия продукція відвантажується на експорт. Тут, власне, учасникам наради, як кажуть, не було чим крити. Напевне, все таки виправданими, говорили і В. Пабат, і І. Бісюк, є вимоги росіян щодо збору молочної продукції в нашій сільській місцевості. Робиться це подекуди в антисанітарних умовах, з порушенням усіх можливих стандартів. Не всюди ще працюють стаціонарні, обладнані всім необхідним молокозбиральні пункти. Не дивно, що російська сторона ставить питання про постачання на її територію лише продукції, яка виготовляється з сировини, отриманої на сертифікованих крупнотоварних фермах і комплексах.

Є багато проблем і в справі виробництва м'ясопродуктів. Заступник міністра В. Пабат із цього приводу зазначив, що на початку дев'яностих років в Україні працювало лише близько двохсот виробництв із виготовлення цієї продукції. Нині ж у державі нараховується аж 2856 м'ясокомбінатів і цехів, значна частина з яких пробує відвантажувати свою продукцію на експорт. Завдання стоїть сертифікувати ці виробництва, добитися того, щоб вони сповна відповідали європейським стандартам. Тільки продукція з цих підприємств достойна представляти Україну за кордоном. За честь української марки мають боротися всі – від виробників сировини до тих, хто її транспортує на експорт.

У державі є частина переробних підприємств, які вже отримали високі євростандарти  ХАСП. Дивно, що ця продукція, яка може поставлятися в усі країни ЄС, чомусь теж виявилася заблокованою на російських кордонах. Як заявив директор Тростянецького м'ясокомбінату Вінницької області, маючи найвищий стандарт якості, вони теж змушені зупинити виробництво.

Схоже, ситуацію мають вирішити російські експерти, які вже наступного вівторка почнуть інспектувати одеські порти і ряд потужних наших виробництв, котрі поставляють значні товарні обсяги  на терени  сусідньої держави.

  Прес-служба Мінагрополітики України