В уряді похизувалися зменшенням рівня тіньової економіки в країні.  В січні-вересні 2018 року він становив 32% від ВВП, що на 1% менше аналогічного періоду 2017 року. Втім, така тенденція вселяє оптимізм лише до моменту порівняння із іншими державами: у розвинених країнах тіньова економіка становить, за різними оцінками, 10-15% ВВП. За даними Міжнародного валютного фонду, у США, Сінгапурі, Японії показник ще нижчий – 7-9%.  Основна причина економічної «тіні» в Україні – невирішені болючі проблеми бізнесу, корупція, повільна динаміка реформ, яка з огляду на виборчі перегони зовсім загальмувала. Таку думку висловили в УСПП.
«Масштаби «тіні» в країні  пов’язані, в першу чергу, з несприятливим діловим кліматом, зарегульованістю господарських відносин, корупційною складовою. Основні проблеми бізнесу – недоступність кредитних ресурсів (річна облікова ставка НБУ 18%)  високі тарифи на енергоносії та залізничні перевезення, досі складне адміністрування податків тощо  – на даний час не вирішуються зовсім. Варто розуміти, що багато тих, хто працює в тіні –  це підприємці, які воліли б працювати максимально прозоро, якби для цього були створені мінімальні  умови,  сприятливий діловий та інвестиційний клімат, відсутність тиску на бізнес у вигляді безпідставних перевірок тощо», – говорить президент УСПП Анатолій Кінах. 
За даними рейтингу Doing Business за 2018 рік від Світового банку, українські підприємці витрачають на сплату податків понад 327 годин на рік, у той час  як в країнах ЄС він становить близько 50-60 годин. Також, за опитуваннями ділових організацій України у 2017-2018 роках, чи не кожен підприємець (90%) стикався  хоча б раз із проявами корупції, у тому числі – і на митниці.
«У таких випадках вихід у тінь – це спроба уберегтися від  проблем,  тиску вимагання хабарів, а часто і банкрутства. Таким чином, необхідно вирішувати ці проблеми, і бізнес сам буде зацікавлений в тому, щоб легалізуватися. Бо, по суті, чому в ЄС низькі тіньові показники? Там сплатити податки простіше, ніж вираховувати якісь схеми», – вважає президент УСПП.
Саме цим фактором в УСПП пояснюють невелику успішність влади у боротьбі з «тінню». Зокрема, замість надання стимулів для розвитку підприємництва, модернізації виробництв, створення нових робочих місць – було підсилено боротьбу із порушеннями в царині трудового законодавства та встановлено «драконівські» штрафи, скасовано з початку 2019 року мораторій на перевірки бізнесу. 
«Така політика  не працює. Якщо для багатьох відхід у «тінь» – питання виживання, то користі для держави тут ніякої: недоплачені податки, дефіцит у бюджеті, чергова потреба в нових траншах від кредиторів. Потрібно подивитися на ситуацію з іншого боку: тіньова економіка – це невикористаний потенціал  держави. Його можна і потрібно використовувати, створивши умови для бізнесу і тим самим стимулювавши їх перехід на «світлу сторону», – переконаний Анатолій Кінах.
Зі свого боку УСПП направив уряду і парламенту комплексний документ «Платформа економічного патріотизму», де йдеться про низку заходів в економічній, промисловій, фінансовій, податковій політиці, що дозволять пришвидшити темпи зростання ВВП до 6-8% в рік та сприятимуть інтенсивному розвитку внутрішнього ринку, зростання платоспроможності громадян.