Реакція представників ЄС на публічні заяви, які прозвучали від керівництва України щодо заявки на вступ до ЄС вже у 2024 році, була передбачуваною: дипломатична відсутність коментарів та черговий наголос на потребі виконання Києвом власних «домашніх завдань». Актуальним є не термін подання заявки приєднання до союзу, а необхідність економічного зміцнення України та приведення багатьох її сфер до європейських стандартів. Так коментують ситуацію в УСПП.
«Реальні реформи в економіці, підвищення рівня життя, охорони здоров’я населення, подолання трудової міграції і депопуляції, припинення безпрецедентного падіння якості державного управління тощо наблизять Україну до ЄС значно переконливіше, ніж заявка на вступ. Структуроване громадське суспільство неодноразово наголошувало на необхідності консолідації зусиль влади і громадськості, бізнесу, експертів, науковців для розробки та реалізації стратегії розвитку держави, куди могли б увійти документи, які напрацьовані організаціями та об’єднаннями – концепції Стратегії «Трансформація України», Платформи економічного патріотизму тощо», – наголосив Анатолій Кінах.
Слід звернути увагу, що й висока представниця ЄС Ф.Могеріні залишила без коментарів те, що відбудеться у 2024 р., а зупинилася на плані «20 досягнень Східного партнерства до 2020р.», назвавши ці цілі досяжними та такими, що позитивно вплинуть на життя громадян як в Україні, так і в ЄС. Позицію європейців доповнює «Звіт із впровадження асоціації Україною» – документ Єврокомісії від грудня 2018р., що містить зведення проміжних підсумків нашої держави у проведенні інтеграційних реформ. Саме там йдеться про крихку макроекономічну ситуацію в Україні через значне погашення боргів впродовж наступних років, про відставання України від графіку виконання Угоди, про те, що гілкам влади варто було б працювати разом, якщо вони хочуть просуватися до ЄС, про необхідність подальших структурних реформ.
«Україна дуже повільно просувається у виконанні власних «домашніх завдань». За підсумками 2017 року Угода про асоціацію була виконана на 41%. Звіт ЄС за 2018р. підтвердив, що впровадження ключових зобов'язань Києва відстає від планів, в тому числі у сфері вільної торгівлі. Частка експорту до ЄС у нас справді значна – 43%. Але чи конкурентоспроможні ми на цьому ринку, чи використовуємо усі можливості зони вільної торгівлі? Україна має на цьому ринку негативне сальдо, торгує в основному сировинною продукцією, натомість імпортує техніку та обладнання. Це викривляє структуру економіки в сировинний бік, робить її вразливою від світової кон’юнктури. Слід сконцентрувати свої зусилля на проблемах захисту прав власника, інвестора, рівності усіх перед законом, реформ правоохоронних органів та судів», – каже президент УСПП.
В УСПП кажуть: в країні повинна бути визначена осяжна мета вступу до ЄС, але не з точки зору термінів, а через прийняття економічної стратегії, низки рішень в сфері ділового та інвестиційного клімату: доступності кредитів для бізнесу, що наразі найдорожчі в Європі, сучасної підтримки національного виробника та експортера, запуску ЕКА, надійного захисту прав власників, неприпустимості безпідставного втручання в роботу підприємців через перевірки і т.д.
Також сюди належить пришвидшення адаптації всіх сфер до стандартів та регламентів ЄС, осучаснення ринку праці, завершення соціальних реформ – медичної, освітньої та ін.
Нагадаємо, Національний форум «Трансформація України», до якого долучився і УСПП, відпрацював концепцію Стратегії трансформації України. Вона підтримана міжнародними партнерами з Польщі, Литви та США. Документом передбачена довгострокова мета приєднання до Євросоюзу та невідкладні перетворення в країні. Стратегія та план її реалізації охоплює такі сфери, як сталий економічний розвиток, бізнес-клімат, впорядкування законодавчої системи, державні фінанси, держбезпека, соціальна політика, наука, освіта тощо. В її основі – кращий досвід Польщі та інших країн – членів ЄС, адаптований, в тому числі, безпосередніми авторами успішних реформ у даних країнах. Стратегія може бути втілена в життя спільними зусиллями влади, міжнародної спільноти та широкої громадськості.