Будуючи співпрацю з  міжнародними фінансовими інституціями, ніколи не можна допускати формування фінансової піраміди – збільшення державного боргу і залучення більш дорогих  нових запозичень для того, щоб повернути старі борги. Всі держави, і Україна має поводитись саме так,  спрямовують політику запозичень на зростання  конкурентоспроможності  національної економіки, щоб вже на основі фінансового результату віддати попередній борг. Таку думку президент УСПП Анатолій Кінах висловив в інтерв’ю на каналі YouTube УСПП.
«Практично третину доходної частини державного бюджету в 2019р., а це майже 420 млрд. грн.,  треба направити на виконання боргових зобов'язань за  внутрішнім  і зовнішнім  боргом, пік виплат приходиться на 2019-2010рр. І ми бачимо, що влада докладає колосальних зусиль задля отримання нових траншів, по суті руйнуючи всю соціально-економічну систему. Можна б було зрозуміти підхід, коли країна, отримавши значний транш, частково спрямувала його на  ліквідацію дефіциту бюджету та на погашення боргу, а вивільнені кошти пішли в сферу модернізації, розвитку економіки, промисловості, малого і середнього бізнесу. Зараз практично сто відсотків поступлень йдуть в рахунок старих запозичень, а решта проїдається протягом кількох тижнів. Це абсолютно неприпустимо», – переконаний Анатолій Кінах.
Він звернув увагу на нещодавній вихід України на європейський фінансовий ринок, де у вересні відбулося запозичення у  725 млн. дол.  під 9,1% річних на 6 місяців,  а на початку листопада – у 2  млрд. таким чином: 750 млн. на 5 років під 8,994% річних і 1,25 млрд. на 10 років   під 9,75 %  річних. Ці запозичення  виявилися на сьогоднішній день найдорожчими у світі. При цьому з 2 млрд. 725 млн. пішли в рахунок повернення займу вересня, решта  задля погашення боргу МВФ. Десятирічні запозичення країна проїла майже за кілька тижнів, залишивши кінцеві рахунки зводити прийдешнім поколінням.  
«Можна було б зрозуміти такі виключні ризики, якщо б ці запозичення бралися під конкретні економічні програми – наприклад, оновлення рухомого складу Укрзалізниці. Кричуща проблема, вагони і локомотиви зношені на 80-90%, колії потребують негайної реконструкції. Але ця програма завантажила  б тисячі промислових  підприємств, створила робочі місця, заробила кошти для бюджету, пенсійного фонду,   нарешті, розрахунків з МВФ. Але йти на такий дорогий борг просто заради проїдання і виплати попередніх траншів? Це  втягує нас в таку зовнішню залежність, якої не було ніколи», – вважає президент УСПП.
Яким же має бути вихід з ситуації?    Україні необхідно виходити в серйозний  процес переговорів з реструктуризації частки нашого зовнішнього боргу. Співпраця з МВФ, іншими міжнародними фінансовими інституціями однозначно потребує зміни умов співпраці,  в основі яких  повинен бути програмний економічний розвиток. МВФ треба переконати працювати на основі програмно-цільового методу, але підготувати конкретні програми – з техніко-економічним обґрунтуванням, соціальними наслідками, очікуваними фінансовими результатами – є цілком і повністю домашнім завданням України. Саме в такій програмі має бути закладений  вихід з соціально-економічної кризи, сталий економічний розвиток, зростаючі  конкурентоспроможність економіки, платоспроможність внутрішнього ринку, реальні доходи громадян.
«Лише таким чином ми можемо подолати величезні ризики, які постали перед державою, змінити алгоритм співпраці з кредиторами, вийти на парламенти стабільного розвитку», – підсумував лідер промислової спільноти.