На початку цього тижня проект державного бюджету на 2019 рік вже внесли в Верховну Раду України для другого читання. В уряді наполягають, що він має бути  прийнятий до 1 грудня, «саме так Україна отримає доступ до ресурсів МВФ, ЄС, СБ, щоб забезпечити стабільність і обслуговування боргу». Це є слушним моментом, оскільки практично третину доходної частини бюджету, майже 420 млрд. грн.,  треба наступного року направити на виконання боргових зобов'язань за  внутрішнім  і зовнішнім  боргом. Однак хиба цім обмежується зміст «фінансової конституції»  країни, хіба не  тут  мають бути закладені головні  параметри соціально-економічного зростання? Таку думку висловили в УСПП, Антикризовій раді громадських організацій, констатуючи, що особливих змін проект держбюджету порівняно з варіантом до першого читання не зазнав.  
«Порушені законодавчі вимоги нашої держави – бюджет представлений без програми соціально-економічного розвитку на наступний  рік. Немає програми – немає стимулів для розвитку реального сектору економіки, підприємництва, промисловості, в тому числі кредитування, податкових, регуляторних  покращень, підтримки інвестиційної, експортної політики, заходів щодо  захисту прав власника, інвестора. Це не бюджет розвитку, а бюджет проїдання, «тупотання на місці».  Зростання ВВП на 3% для України – по суті, консервація кризи. Наразі, з огляду на борги, потребу модернізації виробництв, забезпечення достойного рівня життя громадян, потрібно мінімум 6-8% щорічного росту.  Ділова спільнота, громадські об’єднання бізнесу підготували системні пропозиції «Платформа економічного патріотизму», які здатні забезпечити зростання. Вони гідні стати основою  як комплексної соціально-економічної програми держави на наступний рік, так і національної  середньострокової стратегії економічного розвитку», – говорить президент УСПП Анатолій Кінах.
Натомість запропонований варіант бюджету залишить все як є, якщо не підштовхне відставання України від розвинутих держав світу, що  вступають в стадію четвертої промислової революції з її інноваційно-технологічним укладом.  Сировинна економіка ніколи не здатна генерувати необхідну кількість технологічних робочих місць, створювати для свого населення високу якість життя  – на відміну від індустріальної.
«Стрімко  зростає трудова міграція – саме через недосконалу економічну політику, коли ставка в державі робиться на сировинний експорт, а високотехнологічні галузі залишились без стимулів для розвитку. Вкрай поглиблює  проблему  демографічна криза, яка характеризується такими цифрами держстату: в 2018 р.(січень-вересень) на 100 померлих припадає всього 59 народжених,  більше половини! За таких небезпечних умов в проекті бюджету передбачено фінансування всього 52% від потреб сфери охорони здоров’я, зовсім не йдеться про програми призупинення  трудової міграції, відродження трудового потенціалу. Ми говоримо  про  найсерйозніші питання, які покликані не просто задовольнити вимоги МВФ, а дати відповідь, чи буде існувати держава Україні у найближчі десятиріччя?», – констатує Анатолій Кінах. 
На думку промислової спільноти, настрої законотворців мають бути спрямовані не на пришвидшення ухвалення закону про бюджет-2019 заради доступу до ресурсів  міжнародних фінансових інституцій, а на внесення змін у  проект документу щодо економічного розвитку, підтримки комплексних системних програм індустріального відродження, пожвавлення малого та середнього бізнесу тощо.  «Політику запозичень так само треба міняти: вона має бути спрямована на зростання конкурентоспроможності національної економіки, досягнення значної доданої вартості вітчизняного продукту, ріст фінансового результату, за рахунок якого і будуть віддаватися попередні борги», – вважає лідер УСПП.