Державі потрібна Стратегія промислового розвитку

12 ноя, 15:29

Соціально-економічна ситуація в країні не є обнадійливою – індекс промислової продукції у вересні 2018р. до вересня 2017р. склав 98,7%, а до серпня 2018р. – 101,7%. Через  погіршення динаміки експорту та значних планових виплат з обслуговування державного боргу  у січні – вересні дефіцит поточного рахунку збільшився до 3.9 млрд дол. США (  1.5 млрд дол. США у відповідному періоді м.р.). Значно впала платоспроможність внутрішнього ринку, зросла і продовжує зростати трудова міграція. Бізнес, як і раніше, відчуває значний тиск регуляторно-фіскальної,  силової систем, є беззахисним перед рейдерами. Причина,  на думку промислово-підприємницької спільноти, полягає в тому, що  в українській державі не існує такого  пріоритету, як промисловий розвиток.  Про це днями говорили на засіданні Антикризової ради громадських організацій та правління УСПП.
«Україна  не  виходить  на темпи економічного розвитку, які б позитивно вплинули на зростання конкурентоспроможності її національного продукту, якість життя громадян. Одною з головних причин  тут є відсутність в державі Загальнонаціональної стратегії розвитку країни, Стратегії розвитку промисловості, відповідних секторальних програм, програми розвитку державно-приватного партнерства.  Країна, що пливе «без керма і вітрил», дуже далека від поступу,  такого стану справ не розуміють ні власні громадяни, ні закордонні інвестори», – наголосив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Незважаючи на встановлені для Мінекономрозвитку терміни доопрацювання проекту «Стратегії розвитку промислового комплексу України на період до 2025 року», цей базовий для інших галузевих програм документ остаточно не затверджений.
На засіданні нагадали про низьку важливих законів, ухвалення яких промисловці і підприємці вважають невідкладними для початку індустріального  відродження. Це «Купуй українське, плати українцям»; щодо безкоштовного приєднання промислових об’єктів до інженерних мереж; щодо залучення інвестицій в індустріальні парки; щодо спрямування монетарної політики на досягнення фінансової стабільності виробництв; удосконалення антирейдеровських правил  тощо. Окремо наголошувалося на тривалому невиконанні закону про створення та повноцінної роботи Експортно-кредитного агентства.
На засіданні йшлося, що два роки тому ділова  спільнота позитивно  сприйняла створення Національного комітету з промислового розвитку, і спочатку її надії виправдалися. Однак протягом 2018 року комітет не провів жодного засідання. Залишилися поза увагою уряду такі пропозиції його учасників, як внесення змін до ЗУ «Про публічні закупівлі» у відповідності до норм ЄС, впровадження довгострокового планування, механізмів з розвитку державно-приватного партнерства (ДПП), започаткування програм модернізації, доступу виробників до фінансових ресурсів, вирішення проблем трудової міграції та відродження трудового потенціалу тощо. 
Усі пропозиції учасників Антикризової ради громадських організацій, які стало основою обговорення, увійдуть в нову редакцію Платформи економічного патріотизму, будуть представлені органам державної влади країни, стануть предметом дискусії на Всеукраїнському форумі бізнесу, якій відбудеться наприкінці року.


Адрес новости: http://e-news.com.ua/show/448962.html



Читайте также: Финансовые новости E-FINANCE.com.ua