Велика і мала приватизація в політиці нинішнього уряду – це лише спроба наповнити бюджет та, по можливості,  збалансувати його. Котрий рік закладаються очікувані прибутки в мільярди гривень (на 2018р. – 22 млрд. грн., на 2019 рік – 17 млрд. грн.), проте вони вже з очевидною регулярністю не виконуються. Причина – несприятливий  інвестиційний клімат та відсутність необхідного рівня прозорості і системності у підготовці великих об’єктів до продажу. Жодної передприватизаційної підготовки, жодних  планів підвищення ефективності підприємств, фахових домовленостей з потенційними капіталовкладниками щодо збереження робочих місць, виробничого профілю підприємства не забезпечують ефективну приватизацію.  За кордоном говорять про український секонд-хенд, саме так характеризуючи так звану «велику стратегічну приватизацію» в часи, коли в країні війна та тривала політична нестабільність. Усім зрозуміло, що вартість активів за такі умови різко падає, отже цей процес перетворюється на своєрідний фарс. Таку думку висловив президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі Громадського радіо.
«Турбіни атомної енергетики, енергетичне машинобудування – дана продукція продається в десятки країн світу та працює і може працювати з величезними прибутками. Це ще раз доводить: справа не у формі власності підприємства, а в ефективному менеджменті. Наразі все, що ще цікавить інвесторів – енергетичний комплекс України. І Україна згодна «ділитися» навіть такою стратегічно важливою сферою», – розповів він.
Анатолій Кінах зауважив, що цього року єдине, що планується продати –  ПАО «Центренерго», конкурс з приватизації держпакету акцій цього підприємства має відбутися в кінці листопада або на початку грудня цього року.
«Цікавий підбір дат  – якраз в той період, коли чиновники почнуть роз’їжджатися на так звані  передріздвяні канікули. Кінець року, чимало інших питань, не до ретельного розгляду проблеми приватизації», – зазначає президент УСПП.
Лідер ділової спільноти переконаний, що приватизацію потрібно проводити на основі чітких планів, провівши попередню роботу по оцінці, можливо – частковій модернізації підприємств. Щодо стратегічних підприємств, для початку варто ввести державний антикризовий менеджмент, зробити  розрахунки, чи є можливість тому чи іншому заводові залишитися «на плаву».  Визначивши перелік об’єктів до приватизації, потрібно чітко озвучити її умови: розвиток соціальної та екологічної сфери в регіоні, нові робочі місця, технологізацію виробництва, збільшення наукоємкості товарів, що випускаються,   та ін.
«І якщо ми вже запрошуємо інвесторів, то варто домовитися: які функції, обсяги виробництва підприємство збереже після продажу. Бо для економіки невигідно, якщо новий власник виснажить його за 3-5 років і піде з національного ринку», – переконаний президент УСПП.
Нагадаємо, УСПП та Антикризова рада громадських організацій не вперше наголошують на професійному підході до процесу приватизації, є відповідні звернення до уряду. Потреба аналізу та підготовчої роботи, виокремлення цінних підприємств тощо  прописані в «Платформі економічного патріотизму» – конкретних економічних рекомендаціях ділових асоціацій, за умови виконання яких очікується 6-7% ріст ВВП.