За результатами 2017 року держборг України сягнув 76,3 млрд дол., з яких 48 млрд. – зовнішні кредити. Для країни, що не має сформованої бази для стабільного економічного зростання, практика «проїдання» великих сум запозичень вкрай шкідлива. По-перше, це замкнуте коло – нові борги для розрахунку зі старими знекровлюють фінансову систему, яку не підживлює внутрішній ринок, економіка відчуває брак ресурсів для розвитку, по-друге – спостерігається збільшення зовнішнього тиску на ухвалення Україною соціально-економічних рішень. Втім, є і хороша новина – ВВП, що показує ріст на мінімальні 2-3% при його падінні в кризові роки на 17%, може зростати набагато швидшими темпами. Зокрема, нині для України +6-8% – абсолютно реально. Поза тим, економічний ріст при величезних боргах, як не парадоксально, може збільшувати  останні. Та і тут можна досягнути консенсусу із міжнародними кредиторами, зокрема, МВФ. Таку думку висловив президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі одного із українських телеканалів.
«Якщо приріст ВВП буде в інтервалі 3-4%, Україна з 2021 року сплачуватиме своєрідний «податок на економічне зростання» у розмірі 15% від одного відсотка. Якщо ВВП перевищить 4% – то 40% вартості від одного відсотка. Такими є  наші домовленості із МВФ з реструктуризації боргів, що досягнуті ще у 2015 р. Це не означає, що ми повинні боятись економічного розвитку  і  підсвідомо гальмувати його темпи.  Для МФВ важлива стабілізація економіки країни-реципієнта, її здатність повернути кредити. Тому треба розраховувати на додаткові перемовини,  знаходити консенсус з міжнародними партнерами, докладати усіх зусиль із  відстоювання національних інтересів», – наголосив лідер ділової спільноти.
Експерт переконаний, що це можливо за умови наявності в України чіткого стратегічного плану розвитку  економіки та її ключових сфер – промисловості і підприємництва, експорту, модернізації виробництв, створення індустріальних парків, залучення інвесторів тощо.
«Що можна відстоювати, якщо такого плану немає – на які перспективи розраховувати? Наші кредитори – це, передусім, партнери, з якими можна вести діалог. Але – професійно, з розумінням національних інтересів та чітким баченням, як досягти взаємовигідного консенсусу», – підкреслив Анатолій Кінах.
В УСПП та його партнерських ділових організаціях, стороні роботодавців тощо наполягають  на впровадженні чіткої стратегії економічного розвитку на найближчі роки, що ґрунтувалася б на використанні внутрішнього ресурсу – кадрового, технологічного, промислового тощо. Тільки так можливо вийти на необхідні вже нині 6-8% росту ВВП з меншою ставкою на нові борги.