17 май, 08:41
Про це зазначила Валерія Лутковська під час презентації громадської організації «Український інститут з прав людини», яка відбулась сьогодні у прес-центрі ІА «Главком».
Як відомо, у березні 2018 року закінчилася каденція Валерії Лутковської на посаді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 12 травня 2018 року Валерія Лутковська разом з командою заснувала громадську правозахисну організацію «Український інститут з прав людини».
Розповідаючи про досягнення Офісу Омбудсмена протягом 2012-2018 років, Валерія Лутковська виокремила створення національного превентивного механізму проти катувань.
«Починаючи з 2012 року, на законодавчому рівні було запроваджено систему постійних моніторингових візитів без попередження до місць несвободи. Спеціально навчена команда незалежних громадських моніторів, яких у 2018 році вже було близько 200 осіб, спільно з представниками Офісу Омбудсмена здійснили за 6 років близько 1300 візитів до різних типів місць несвободи. Вперше в Європі для широкого інформування суспільства до команди громадських моніторів було залучено представників ЗМІ, які відвідували місця несвободи і надавали здійсненим візитам публічності», – повідомила Валерія Лутковська.
Крім того, ефективним було запровадження інституту громадського розслідування порушення прав людини в діяльності правоохоронних органів, завдяки чому було розпочато більше 150 кримінальних справ.
Не залишилося поза увагою Офісу Омбудсмена і питання дотримання прав людини під час здійснення судочинства. Для здійснення моніторингу монітори-експерти відвідали близько 1000 судових процесів, в результаті чого направлялись рекомендації до судових органів та подання щодо дисциплінарної відповідальності суддів. Спільно з міжнародними організаціями проведено перший моніторинг імплементації нового Кримінального процесуального кодексу, що стало підставою для подання Спеціальної доповіді Уповноваженого до Парламенту з наданням відповідних рекомендацій щодо покращення стану додержання прав людини в сфері кримінальної юстиції.
У свою чергу, проектний менеджер Українського інституту з прав людини Ірина Кушнір назвала справжнім проривом діяльність Офісу Омбудсмена у сфері доступу до публічної інформації.
«Ми ініціювали об’єднання громадських організацій у сфері доступу до публічної інформації. Спільними зусиллями розробили методологію перевірки дотримання права на доступ до інформації кожним розпорядником такої інформації. Також було забезпечено стабілізацію судової практики шляхом розробки та прийняття постанови Пленуму ВАСУ. Саме вона стала дороговказом судової практики в сфері доступу до публічної інформації. Спільно з громадськими організаціями створено три освітніх онлайн-курси з питань дотримання права на доступ до публічної інформації. Про доступ до публічної інформації заговорили всі органи влади – від секретарів сільських рад до міністрів», – зазначила Ірина Кушнір.
За її словами, правоосвітня діяльність проводилась завдяки заснуванню спільно з Координатором проектів ОБСЄ в Україні «Школи з прав людини», учасниками якої стали вже понад 200 представників різних цільових груп: неурядові правозахисні організації, державні службовці, викладачі університетів.
Здобутком Офісу Омбусмена було також внесення за 4 роки 33 подань, в результаті чого Конституційний Суд України розвинув свою практику щодо принципів верховенства права, пропорційності обмеження прав, юридичної визначеності, якості закону в найактуальніших сферах захисту прав людини.
«Окупація Криму та конфлікт на сході України внесли свої корективи в діяльність Офісу українського Омбудсмена. Для затвердження стандартів діяльності Омбудсмена в умовах конфлікту ми організували міжнародну конференцію омбудсменів, в результаті якої за підтримки Європейської мережі НІПЛ було прийнято Київську декларацію – єдиний стандарт діяльності омбудсменів в умовах конфлікту. Керуючись встановленим стандартом, ми забезпечили переміщення з непідконтрольної території 166 доконфліктних ув’язнених і 12 осіб, які відбували покарання на території окупованого Криму. Також завдяки цьому стандарту стала можливою моя участь у Мінському процесі, а також розпочато роботу з підготовки та адвокації української моделі перехідного правосуддя, яке має стати визначальним кроком для мирного врегулювання», – повідомила Валерія Лутковська.
Під час презентації Валерія Лутковська та Ірина Кушнір озвучили пріоритети діяльності громадської організації «Український інститут з прав людини». Ними стануть:
Адвокація перехідного правосуддя – тобто те правосуддя, яке має діяти в країні на наступний день після того, як завершиться конфлікт, і яке буде покликано вирішувати ті проблеми, які конфлікт створив для нашої держави.
Забезпечення права на доступ до інформації – ми маємо знати про діяльність органів публічної влади, а також сприяти оприлюдненню інформації про публічні кошти, екологічну ситуацію, публічні дані.
Протидія жорстокому поводженню – ми будемо і в подальшому використовувати той досвід, який здобули, здійснюючи моніторинг місць несвободи протягом останніх 6 років.
Реалізація права на приватність – на сьогодні в нашому суспільстві є необхідність знати, як передається інформація про нас, як вона зберігається, кому передається і з якою метою.
Розвиток і впровадження концепції «Бізнес і права людини» – бізнес має створити свої аспекти на захист прав людини, а також бути активно залучений до сфери прав людини.
Підсилення професійної спроможності тих груп, які мають безпосереднє відношення до прав людини – це судді, прокурори, адвокати, представники громадських організацій, суспільство загалом, яким ми хочемо передавати знання стосовно стандартів у галузі прав людини і як вони мають використовуватись.
Захист прав учасників бойових дій та ветеранів – у цій сфері є величезна проблема в реалізації навіть тих хороших законодавчих ініціатив, які прийняті в Парламенті, але не імплементуються на місцевому рівні.
Адвокація належного врядування – ми будемо адвокувати цю сферу на всіх рівнях практичної імплементації. Щоб кожен державний службовець, кожен член нашого суспільства знав принципи роботи державного органу з людиною, з юридичною особою. На цьому полі є вагомі виклики для України – для того щоб зрозуміти, навчитися, щоб комунікація за принципами належного врядування була на високому рівні
«Ми об’єдналися в громадську організацію, яка здійснюватиме системну роботу в сфері захисту прав людини. Чим ми відрізняємося від інших? Ми маємо величезну кількість партнерів з боку громадянського суспільства. Маємо напрацьований досвід, який хочемо передавати колегам і використовувати у своїй різноплановій роботі. Наша команда працювала у складних умовах, але працювала якісно, тож ми готові використовувати свій потенціал і в майбутньому», – повідомила Валерія Лутковська.
Семен Глузман: «В Україні існує активний правозахисний рух, але його ефективність не є високою»
Таку думку висловив Голова правління Українського інституту з прав людини під час презентації громадської організації, яка відбулась сьогодні у прес-центрі ІА «Главком».
«Багато правозахисників не вміють або не хочуть йти на конфлікт з системою, інколи – виявляються не готовими до складної системної роботи у сфері захисту прав людини. Я пам’ятаю, як вперше Валерія Лутковська приїхала з моніторинговим візитом до психіатричної лікарні. Спочатку був спротив, але згодом головні лікарі установ почали розуміти, що Омбудсмен – це їхній захист. Думаю, невдовзі Український інститут з прав людини стане лідером у створенні правової держави в Україні».
Під час презентації журналісти запитали Валерію Лутковську, як надалі буде відбуватися переміщення доконфліктних ув’язнених із непідконтрольної Уряду України території на контрольовану територію для подальшого відбування покарання, яким вона займалась на посаді Уповноваженого.
«Наразі є невизначеність у цьому питанні за декількома напрямами. Зокрема, яким чином продовжити ті напрацювання, які вже були зроблені в рамках гуманітарної підгрупи Мінської тристоронньої контактної групи. На сьогоднішній день Перший віце-спікер Ірина Геращено, яка є представником України в гуманітарній підгрупі, шукає можливість, яким чином зробити так, щоб у мене був певний статус для продовження перемовин і стосовно переміщення доконфліктних ув’язнених, і стосовно моєї участі в гуманітарній підгрупі. Якщо буде знайдена ефективна модель такої взаємодії, я з задоволенням продовжу цю роботу, в тому числі і щодо переміщення засуджених», – відповіла Валерія Лутковська.
Адрес новости: http://e-news.com.ua/show/437732.html
Читайте также: Финансовые новости E-FINANCE.com.ua