У м. Києві зростання захворюваності на кір визначено як сезонне, прогнозоване. За період з 1.01.2006 по 20.01.06 р. зареєстровано 1293 випадки підозри захворювання на кір, з них 309 лабораторно підтверджено.

Станом на 20. 01.06 р. госпіталізовано 43 особи, в тому числі 3 дітей. Всього  на 20.01.06 р. в стаціонарах міста перебуває 152 особи, в тому числі 10 дітей. Форми перебігу хвороби - легкої та середньої тяжкості, 5 осіб  мають тяжкий перебіг.  Виписано  (з 1по 19 січня) зі стаціонарів міста 63 особи з них 5 дітей.

За минулу добу зареєстровано 43 випадки захворювань на кір:  дітей до 14 років захворіло 10; 15-19 років – 11; 20-29 років – 24; 30 років і старших – 15 осіб.

За результатами епіданалізу переважна кількість хворих припадає на вікову групу 15-29 років (в основному це студенти вищих та середніх навчальних закладів), котрі не пройшли чи порушили графік вакцинації в 11-річному віці.

Сезонне підвищення захворюваності на кір, яке спостерігається в Києві і Україні загалом, не є епідемією (за критеріями ВООЗ епідемією вважається ситуація, коли рівень захворюваності певною інфекцією перевищує 1% загального населення регіону). Масова госпіталізація осіб з підозрою на кір у м. Києві зумовлена необхідністю ізолювати хворих, більшість яких мешкає у гуртожитках і немає окремого приміщення — захворювання зареєстровані у 55 вищих та 41 середніх навчальних закладах.

 За даними санепідслужби м. Києва, у столиці продовжуються профілактичні та протиепідемічні заходи, вакциновано 161 особу.

Закарпатська область:

За період з 06.01. по 20.01.2006 року зареєстровано 59 випадків захворювання на кір.

Станом на 20.01.2006 року в інфекційних стаціонарах області знаходиться 20 хворих, за останню добу виявлено 2 хворих, яких госпіталізовано. За весь період виписано 29 хворих, в тому числі за останню добу – 2.

Довідково:

Захворювання на кір визначалися ще за декілька століть до нашої ери. Збудником  хвороби є вірус. Для того, щоб захворювання поширювалося, необхідні три умови: 1) хворий на кір (джерело інфекції), 2) певний механізм передачі вірусу та 3) сприйнятливий до захворювання організм.

Людина з цією недугою є заразною не тільки тоді, коли у неї вже наявні ознаки хвороби, але й за декілька днів до її початку. Особливу роль у поширенні цієї інфекції відіграють хворі з нетиповими формами кору, тобто, коли клініка недуги слабо виражена чи її не можна розпізнати, оскільки вона більше нагадує інші захворювання. Тоді такі пацієнти не ізолюються вчасно. В останні два дні перед появою будь-яких клінічних ознак хвороби, протягом катарального періоду та періоду висипань (докладніше періоди кору ми розглянемо далі) хворий на кір виділяє вірус. Він потрапляє в навколишнє середовище з дрібними крапельками слизу під час кашлю чи просто розмови.

Варто зауважити, що вірус швидко і далеко поширюється потоками повітря, особливо через витяжні шахти при протягах, переміщуючись із нижніх поверхів приміщення на верхні чи з одного його кінця в інший. Тривалість виділення вірусу від хворого залежить від наявності в нього ускладнень. Якщо перебіг недуги ускладнений, то вважається, що вірус може виділятися приблизно на шість днів довше. Все це враховують лікарі, встановлюючи терміни накладання карантину.     Сприйнятливість до вірусу кору майже тотальна. Це означає, що вірогідність захворіти на кір в результаті контакту з хворим - 100 відсотків. Рідко хворіють діти до тримісячного віку. Вони мають вроджений імунітет від матері (за умови, якщо жінка хворіла на кір раніше або пройшла щеплення), який згодом втрачають.

По іншим областям України за останню добу суттєвих змін не зареєстровано.

Прес-служба МОЗ