На вітчизняну фінансову систему чимало тиснуть об’єктивні фактори: призупинення програми з МВФ, необхідність  виплати попередніх боргових зобов’язань – майже 1,3 млрд. дол., від’ємне сальдо в зовнішній торгівлі тощо. На сьогодні наші золотовалютні резерви становлять 19 млрд дол., чого недостатньо в умовах пікових виплат. У 2019-му і 2020-му Україна повинна повернути майже 12 млрд дол. тільки МВФ. Є ризики, які залежать від рішень судів у Лондоні, Стокгольмі — це додатково 5 млрд дол зовнішніх виплат. За таких умов ігнорувати потужну основу для стабілізації фінансової, банківської системи в цілому – розвиток внутрішнього ринку і виробництва – вкрай ризиково. Саме на цих завданнях повинен зосередитись уряд, парламент та президент.Таку думку висловив в інтерв’ю  «Голосу України» президент УСПП Анатолій Кінах.
«Але у разі розумної системної роботи в 2018-му різких коливань відносно того, що закладено в бюджеті, не повинно бути. Та  основне — наскільки правильні рішення будуть у парламенту, уряду, президента. Йдеться про відновлення банківської системи, довіри до неї, кредитування реального сектору економіки. Що є зараз? Проблеми з конкурентоспроможністю банківської системи. Втрачено десятки і десятки мільярдів гривень безповоротно — і юридичних, і фізичних осіб. Національний банк підвищує облікову ставку (16%), і нині комерційні кредити — понад 20%. Але всі ці жертви не створили якісної банківської системи, яка дала б можливість обслуговувати економіку України на нормальних ринкових сприятливих умовах», – завважив Анатолій Кінах.
Проблемою, на його погляд, є те, що, банківська система відірвана від реального сектору і, по суті, її прибутковість залежить не від ефективності економіки, а передусім від вартості кредитів. Тут також і питання рефінансування комерційних банків. Рефінанси — це пільговий державний кредит, а, отже, кошти населення.
«Тоді чому рефінансуються комерційні банки за такою сприятливою вартістю, а ми не можемо за рахунок цього забезпечити фінансовими ресурсами декілька пріоритетних програм? Наприклад, програму виробництва дитячого харчування, програму виробництва ліків, програму виробництва українського комбайна і т. д., як це робить увесь світ? І ці кошти йдуть не на споживання, а на виробництво, вони не впливають на інфляцію», –каже президент УСПП.
Уряд повинен працювати у тандемі з Національним банком і намагатися розв’язувати проблеми доступу до ресурсів. Наприклад, коли комерційний банк фінансує пріоритетну програму, то цей кредит може  включатися  в норму обов’язкового резервування цього банку. І кошти не заморожуються в цих нормах, а працюють. Банк має бути зацікавлений і сам шукати такі програми. Є й інші методи.
УСПП вже давно запропонував Верховній Раді, уряду, Національному банку разом напрацювати спільну програму. Втім, вже заплановане таке засідання переноситься більше року. В діловому союзі наполягають провести його в першому-другому кварталі 2018 року, адже відтягувати вже немає куди: підприємництво і промисловість гостро відчуває нестачу оборотних коштів, облікова ставка та інфляція росте, а економічні процеси в світі загрожують державам із сировинною економікою, до яких, по суті, і належить зараз Україна.