Українські компанії в 2017 році вже вийшли на міжнародний ринок державних закупівель ємністю 1,7 трлн. на рік. Втім, для того, щоб вітчизняний бізнес склав конкуренцію іноземним гравцям, держава має зняти ряд обмежень, - про це 29 вересня 2017 р. говорили учасники Четвертої щорічної міжнародної конференції з публічних закупівель «Реформа державних закупівель в Україні - продовження розвитку».
Участь в зарубіжних державних закупівлях - перспективна для України, оскільки - це ринок в 1,7 трлн. дол., який, згідно з введеною у дію в минулому році року угоди про державні закупівлі Світової організації торгівлі (WTO GPA), охоплює 46 країн, включаючи 28 держав ЄС, США, Канаду, Японію, Ізраїль. Очікується, що найближчим часом до угоди приєднаються ще 9 країн, включаючи Китай, Австралію і Грузію.
Як зазначалося на Четвертій щорічній міжнародній конференції з публічних закупівель «Реформа державних закупівель в Україні - продовження розвитку», організованій проектом Євросоюзу «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС», українські компанії мають ряд переваг на іноземних ринках держзакупівель. Йдеться про найбільш бюджетні варіанти виходу на експортні ринки, оскільки не потрібно інвестувати в утримання місцевого офісу, оплачувати рекламу, мерчандайзинг тощо.
В ході конференції наводилися приклади успішного українського бізнесу на іноземних ринках держзакупівель. За словами керівника проекту GPAinUA при Офісі просування експорту МЕРТ України Тараса Шимка, українські виробники за технічної підтримки Офісу за 10 місяців 2017 року охопили більш ніж 20 тендерів, потенційно претендуючи на ринок публічних закупівель в 145 млн. євро. У двох з них українські компанії визначені переможцями. У 11 тендерах українські компанії були кваліфіковані та допущені до оцінки тендерних пропозицій. Серед них - виготовлення спецодягу для пенітенціарної системи Франції (2,5 млн. євро), поставка військової форми для Міністерства оборони Нідерландів (9,5 млн. євро), друк книг для польського університету (0,8 млн. євро).
Активну участь українського бізнесу в зарубіжних держзакупівлях стримує ряд бар'єрів, які можуть бути усунені державою в рамках політики дерегулювання. За словами віце-президента Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), координатора Центру підтримки експорту при УСПП Дениса Краснікова, найбільш стримуючими нормами для постачальників держзакупівель залишаються вимога НБУ про повернення валютної виручки протягом 180 днів і ліцензування відкриття рахунків за кордоном, які необхідно, якомога швидше, скасувати.
Втім, навіть незважаючи на існуючі труднощі, на думку Дениса Краснікова, українські підприємства вже можуть стати ефективними гравцями на ринках публічних держзакупівель. Для цього їм необхідні спеціальні освітні програми, які вже в осяжній перспективі запустить УСПП. «Наш Центр уже розпочав роботу з рядом українських компаній щодо виходу на ринок публічних закупівель США і Канади. Адже сучасні технології дозволяють продавати товари з будь-якої точки України в будь-яку точку світу», - зазначив Денис Красніков. Українських підприємців до участі в держзакупівлях в США закликав нещодавно посол України в Вашингтоні Валерій Чалий, запросивши їх приїхати для цього в Америку 12 жовтня в складі Бізнес-місії українських виробників продуктів харчування.
Відповідно до маркетингових досліджень Центру підтримки експорту при УССП, найбільш перспективними експортними позиціями на ринках зарубіжних держзакупівель для українського бізнесу можуть стати ті товари, де наша якість відповідає світовим стандартам при порівняно більш вигідною ціною - це широкий спектр продуктів харчування, IT- послуги та рішення, а також продукція військового та подвійного призначення, причому не тільки озброєння, а й спецодяг, спецвзуття.