Проект бюджету не містить стимулів для економічного росту

Проект державного бюджету на 2018 рік поданий  урядом в парламент своєчасно, що дає можливість ретельно і конструктивно його проаналізувати,  доповнити та своєчасно ухвалити. Крім того, він є цілком реальним. Однак   в ньому знов, як і в минулому році, немає стимулів для економічного розвитку; доходна частина формуватиметься за рахунок інфляції та зростання цін, а не через стрибок виробництва та підприємницьку активність. Таку думку в ефірі одного з телеканалів висловив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.

«Передбачене зростання ВВП на 3% є по суті консервацією кризи, оскільки на фоні падіння в 2014-2015рр на 17% потрібні 6-8%, а то й 10% щорічного росту. Закладена інфляція у розмірі 7 %, але подивимося на поточний рік – при запланованих 8% вона у річному вирімі вже добігла 16%.   І такі дисбаланси не можуть не турбувати. Зростання має досягатися не через інфляцію, не через збільшення державного боргу,  а шляхом сталого розвитку економіки і виробництва. Інакше ми приречені  консервувати старі проблеми, «пасти задніх» на економічній мапі Європи та світу та стидатися бідності українців », – наголосив лідер промислової спільноти.

До речи, проект бюджету пропонує встановити прожитковий щомісячний мінімум на рівні 1700 грн. на 1.01.2018р. При цьому, на думку міністерства соціальної політики, реальний прожитковий мінімум вже добігає 5-6 тис. грн., тому проект бюджету  готує лише консервацію бідності. За даними ООН, до 60% українців знаходяться на її межі, і це є дуже загрозливим з точки зору демографічної ситуації, розвитку трудового потенціалу, здоров’я нації. 

За  словами А.Кінаха, стимули для економічного зростання  містяться, перш за все,  у сприятливому підприємницькому кліматі. Гарантії захисту  прав власника та інвестора, якісна судова реформа, сувора  боротьба з рейдерством, з невмотивованими і безкарними перевірками, масками-шоу, бюрократичним тиском – ось що ділова спільнота розуміє як необхідні умови для успішної роботи. Навіть іноземні інвестори змірилися з українськими ставками податків, з непростими законодавчими умовами ведення бізнесу, однак вони не сприймають відсутність верховенства права, захищеності їх інвестицій та бізнесу.

Кредитні ставки є настільки високими, що бізнес не ризикує  брати кредити  навіть для забезпечення поточної діяльності, вже не кажучи про програми модернізації. На наш погляд, КМУ, НБУ за допомоги парламенту та ділової громади вже давно мали б  розробити механізми відновлення доступного кредитування для суб’єктів господарювання.

«Є очевидним,  що ціна за ризики ведення бізнесу є дуже високою, і це відображається не  лише в недосконалості  бюджету. Так, днями Україні вдалося розмістити єврооблігації на 3 млрд дол. на 15 років. При цьому ставка –  7,375% не є самою сприятливою. Нещодавно Ірак розмістив євро бонди під 6,7%, Таджикистан – 7,1%, Греція – 4,6 % річних. Виходить, лише для обслуговування цього боргу ми вимушені щорічно сплачувати до 220 млн.дол, що є досить непростим навантаженням на соціально-економічну сферу», – підкреслив А.Кінах. 

Україні, на думку лідера ділової спільноти,  вкрай необхідно перейти до стратегічного економічного планування, яке на основі наших національних інтересів має забезпечити сталий розвиток як держави в цілому, так і добробуту людей. Лише такий підхід додасть до чергового проекту бюджету нові стимули та мотивації для просування економіки вперед.