В рамках реалізації національного превентивного механізму працівники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини спільно з громадськими моніторами здійснили повторний моніторинговий візит до Вознесенської виправної колонії (№ 72) Миколаївської області з метою оцінки стану виконання рекомендацій за результатами попереднього візиту, що відбувся у липні 2016 року.
Більшість зауважень, зроблених учасниками попереднього візиту, були пов’язані із функціонуванням штрафних приміщень. Тому одна з рекомендацій стосувалася опрацювання у тримісячний термін питання щодо можливості перенесення цих приміщень до іншої будівлі. За інформацією, що надійшла до Уповноваженого з Міністерства юстиції України, за результатами візиту 2016 року у дисциплінарному ізоляторі та приміщенні камерного типу проведена реконструкція камер. Водночас з’ясувалося, що вказані приміщення були перенесені до іншої дільниці лише 22 травня 2017 року, тобто через 10 місяців. Серед виконаних минулорічних рекомендацій – демонтаж у деяких камерах надлишкових ліжок та встановлення в прогулянкових двориках турніків та брусів.
Моніторингова група виявила, що на час проведення ремонтних робіт у штрафних приміщеннях порушники режиму відбування покарання утримуються в житлових приміщеннях дільниці посиленого контролю, в яких проведені належні ремонтні роботи. При цьому, в’язні не мають можливості самостійно відкривати кватирку для забезпечення доступу до свіжого повітря, відсутні бачки з питною кип’яченою водою, приміщення не обладнані нічним освітленням.
В установі продовжують мати місце порушення норми житлової площі. При нормі 4 м2 на одну особу у житловій секції дільниці карантину діагностики і розподілу, яка має загальну площу 19 м2, встановлено 8 ліжок. Сантехніка на вказаній дільниці застаріла та потребує ремонту. На вказаній дільниці відсутня кімната для проведення виховної роботи, засуджені не забезпечені табуретами, кабінет начальника дільниці має занедбаний вигляд.
У цій дільниці також постійно перебувають троє засуджених, які фактично виконують функції днювальних та підтримують порядок на дільниці. При цьому, вказані особи офіційно до складу господарчої обслуги установи не належать та не отримують заробітку.
У відвіданих приміщеннях для проживання засуджених на стендах з наочною інформацією відсутні контакти організацій, до яких можна звернутися для оскарження дій адміністрації установи (центри безоплатної правової допомоги, Секретаріат Уповноваженого з прав людини).
Не зважаючи на внесені у минулому році зміни до кримінально-виконавчого законодавства, засуджені продовжують залучатися до праці без укладання строкових трудових договорів. Працевлаштовані в’язні, як правило, не володіють інформацією про розмір свого заробітку та здійснені з нього відрахування, не забезпечуються спецодягом. В’язні з числа господарчої обслуги, які працевлаштовані на посадах кочегарів та у зимовий період забезпечували постійне опалення установи, не отримували у цей період мінімального розміру заробітної платні (щомісячний заробіток без відрахувань становив від 382 до 1670 грн).
Моніторами виявлено і певні порушення під час ознайомлення з роботою медичної частини установи. Виявлено факти непроведення щорічного флюорографічного обстеження засуджених. Усупереч встановленим вимогам, лікарі медичної частини не проводять медичного огляду осіб, які звільняються зі штрафних приміщень. В журналі обліку та видачі медикаментів засуджених (медикаменти, які передають родичі засуджених або в’язні привозять із собою) останній запис зроблено у 2013 році.
За результатами повторного моніторингового візиту звіт із зазначенням виявлених порушень прав засуджених та наданням практичних рекомендацій щодо їх усунення буде направлено до Міністерства юстиції України.