Українська економіка досі не отримала відчутного зростання – прогноз росту ВВП на 2% цьогоріч на фоні його 17% падіння впродовж останніх років не є приводом для переможних реляцій. Форсованими темпами на виконання домовленостей з міжнародними кредиторами йде підготовка земельної та пенсійної реформ, але їх зміст не став предметом експертного, громадського обговорення.  Зміни в медичній сфері не погоджуються із науково-експертним товариством та представниками галузі. Досі немає зрозумілих і якісних урядових програм розвитку реального сектору економіки, модернізації та відновлення промислового виробництва, формування привабливого інвестиційного клімату. Все це змушує ділову спільноту звернути увагу на низький рівень державного менеджменту та потребу його покращення.  На цьому акцентував президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі одного з вітчизняних телеканалів. 
За ним, бізнес-спільнота наголошує на незадовільній кадровій політиці в сфері державного управління: призначення за принципами особистої відданості, політичної кон’юнктури та партійних квот не відповідають вимогам часу.
 «Потрібні системні спільні дії з формування якісної системи державного менеджменту цивілізованими, конституційними методами. Бо економічна криза, посилення трудової міграції, проблеми із приватизацією, досі високим рівнем корупції тощо загрожують, із врахуванням геополітичної глобальної ситуації, національній безпеці та успішній інтеграції України в європейське співтовариство», – завважив Анатолій Кінах
Він наголосив, що є політичні процеси, а є національні інтереси. Саме останні повинні бути в пріоритеті кожного – від фахівця  до міністра. До прикладу, попри розмови про  медичну реформу, вже рік не призначений  міністр охорони здоров’я, а представники фахових громадських структур, медики накопили багато питань до чиновників та не отримують зворотного зв’язку.
Турбує ділову громаду і те, що переважна більшість пропонованих урядом новацій не містить техніко-економічних розрахунків, прогнозних показників з урахуванням реальної ситуації.
Щодо ключових реформ – медичної, пенсійної, земельної – підприємництво, роботодавці ведуть постійний діалог із Кабміном та парламентом. Головна вимога – якість цих змін, їх позитивний вплив на економіку та платоспроможність громадян, підготовка до них як держапарату, так і суспільства.