Київські гризуни «з’їдять» цього року 19 млн грн

Для багатьох киян уже стало звичним «сусідство» крис та мишей – вони «атакували» не лише підвали будинків, а й всі райони столиці. Проблема в тому, що це питання не лише комфорту мешканців та гостей Києва – гризуни є переносником лептоспірозу, і лише за 2016 рік зафіксовано вдвічі більше випадків цього захворювання – 11, два з них мали летальні наслідки.

Оскільки поширення інфекції напряму пов’язане з якістю деритизаційних заходів, спеціалісти «Публічного аудиту» вирішили з’ясувати, як у столиці відбувається боротьба з гризунами.

Так, на деритазаційні та дезінфекційні заходи цьогоріч мають витратити близько 19 млн грн. Причому, 15% із цієї суми – кошти міського бюджету для структурних підрозділів КМДА, закладів охорони здоров’я, освіти та культури; решта, а це понад 16 млн грн – гроші киян, які закладені в тариф за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій (приблизно 25 коп. за квадратний метр від загальної площі квартири). Ці кошти щомісяця отримують ЖЕКи та ОСББ.

Разом з тим, контролювати якісний стан епідеміологічної ситуації має міська влада, що власне прописано в законодавстві. 

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (від 24.02.1994 № 4004-XII) зобов’язує органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації забезпечувати фінансування та своєчасне проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних, інших необхідних санітарних і протиепідемічних заходів. 

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (від 06.04.2000 № 1645-III) передбачає систематичне проведення місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування дератизації на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах з метою запобігання виникнення та поширення інфекцій.

За аналізом «Публічного аудиту», реальне виконання запланованих заходів із дератизації, м’яко кажучи, незадовільне. Так, протягом 2016 року, за даними Держпродспоживслужби Києва, щорічна планова суцільна весняно-осіння дератизація не відбулася. Обсяги заходів із дезінфекції та дезінсекції скоротилися в рази. Взагалі відсутні вони в парках, на кладовищах, а також у приватному секторі столиці.

За І квартал 2017 року розходи на дератизацію досі не оприлюднені, хоча планова обробка мала відбутися ще навесні.

«Є ще одна причина низької ефективності дератизації – несанкціоновані сміттєзвалища, жахливий стан підвалів та сміттєзбірників житлових будинків. Так ми ще й розводимо щурів та крис у незліченній кількості», – говорить фахівець «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.

За його словами, в минулому році були взагалі запровадженні карантинні обмеження на території Святошинського району Києва через реєстрацією захворювання на сказ.

Тому, як акцентує спеціаліст, проблема потребує комплексного підходу – своєчасного проведення дератизаційних заходів і при цьому спрямування зусиль на загальне покращення санітарної ситуації в Києві. Адже коштів і на те, й на інше виділяється достатньо – проблема в їх використанні. Для порівняння, як підрахували в «Публічному аудиті», Київ витрачає на боротьбу з гризунами в 1,5 більше, ніж Москва, та в 3,5 рази – ніж Нью-Йорк.