Поширення та розвиток  підприємницької діяльності в Україні має стати пріоритетною державною стратегією. Адже саме середній клас – основа економічної стабільності, опора  європейських реформ та основний наповнювач бюджету. Наразі в країні цей прошарок дуже маленький порівняно із розвинутими державами – Німеччиною, Францією, Японією, де він становить 70-80%. Тому ділова громада в постійному діалозі із урядом, парламентом вимагає поліпшення умов ведення бізнесу на внутрішньому ринку, розробки програм розвитку промисловості, інноваційних сфер. Про це розповів президент УСПП Анатолій Кінах в рамках свого виступу на ІХ міжнародній конференції «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні».
На його думку, сприятливий підприємницький клімат, системні економічні реформи не можуть бути здійснені лише владними структурами. «Широкий діалог влади і бізнесу, влади і громадянського суспільства допомагає успішно  включити  практичний досвід та науково-експертні розробки в державні рішення, застерігає владу від помилок, створює в людей почуття довіри, підтримки всього того, що робиться в країні. Партнерство влади і бізнесу має величезне значення, і такі структури, як УСПП, Антикризова рада громадських організацій, ООРУ, Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні вважають його налагодження та розвиток своїм основним завданням», – наголосив Анатолій Кінах.  
 Він повідомив, що основний документ Антикризової ради, який   був ухвалений як консолідована позиція ділової спільноти на ХІУ з’їзді УСПП (листопад 2016р.), направлений керівництву держави, презентований в Європарламенті, Єврокомісії, споріднених ділових організаціях ЄС, називається саме Антикризова програма спільних дій влади і бізнесу.
Економіка, переконаний лідер ділової спільноти України  – це комплексна система, тому думати потрібно одночасно і про малий бізнес, і про великі промислові потуги, і про інвесторів, а передусім – про зростання ВВП та добробуту громадян. Неможливо говорити про зростання зарплат, покриття катастрофічного дефіциту Пенсійного фонду, модернізацію інфраструктури тощо без стимулювання внутрішнього ринку і виробництва. Опора на власний потенціал, а не кредити і тимчасові заходи має бути в пріоритеті.
Він відзначив, що з кожним роком в Україні відчувається все більший дефіцит висококваліфікованих кадрів. Низький рівень доходів громадян, кризовий стан багатьох великих промислових підприємств тощо стимулює трудову і бізнес-міграцію. Ті з інвесторів, які працюють в Україні, вже скаржаться на нестачу фахівців. А у національного бізнесу свої проблеми: нестача фінансових ресурсів, досі високі податкові ставки та ін.
  «За вимогою бізнесу незабаром буде проведено спільне з урядом та НБУ засідання, на якому вирішуватимемо проблему доступу до фінансових ресурсів. Є певні зрушення в підтримці національного виробника завдяки роботі Національного комітету з промислового розвитку. Але ситуація в економіці така, що потрібно набагато більше: комплексні рішення, програми розвитку для кожної перспективної галузі, максимальне сприяння підприємництву, спрямування інвестицій з-за кордону саме в промисловий, виробничий сектор», – пояснив Анатолій Кінах.
На його думку, у сфері соціального партнерства, зворотного зв’язку влади і бізнесу, громадянського суспільства треба ще багато працювати. Діалог має бути  не декларативним, а дієвим, спрямованим в практичну площину. Необхідно напрацьовувати механізми, коли громада матиме можливість оперативно та результативно контролювати владу, а влада звикне ухвалювати серйозні рішення лише після консультацій з населенням, діловою спільнотою.