В Україні необхідно прийняти модель розвитку земельних відносин, яка була б попередньо обговорена в громадських структурах та зрозуміла людям, провести попередню інвентаризацію. На часі ухвалення цілого комплексу нормативних актів, в тому числі земельного кадастру, з формування інфраструктури,  з підтримки національного сільськогосподарського виробника, та ін.
Про це йшлося на круглому столі «Земельна реформа в Україні: ризики та можливості» в УСПП за участі низки профільних асоціацій, представників фермерських господарств, агробізнесу, юристів.
Учасники-експерти  обговорили наслідки зняття заборони на продаж землі сільськогосподарського призначення та запропонували створення нового механізму ефективного використання землі в інтересах українських громадян, підтримки національних фермерських господарств.
«Формуванню ринку землі в Україні повинна передувати ціла низка кроків – створення відповідного земельного кадастру, узгодження із генеральними планами розвитку територій, населених пунктів, програмами збереження родючості тощо. Реформа в цій сфері потрібна, і вона повинна бути у 100% відповідності із національними інтересами», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Як зазначили присутні фахівці, чутливим питанням залишається участь іноземців у відносинах власності на землю. Проаналізований досвід інших країн свідчить: на першому етапі реформи необхідні певні обмеження для захисту вітчизняного виробника, фермера. В Аргентині, до прикладу, відразу зняли всі обмеження, але через декілька років стикнулися із низкою проблем.
Водночас, лідер ділової спільноти України зазначає, що ці кроки не мають бути бар’єром для іноземних інвестицій. Спеціалісти союзу провели дослідження, що ті проекти, де є «земельне питання», узгоджуються як мінімум 2-3 роки, що погіршує інвестиційний клімат. Так, наразі триває співпраця із британською компанією, що планує побудову гідроенергетичних мереж на Сході України. Проект вартістю в 700 млн. євро «спіткнувся» на півторарічному погодженні оренди 5 га для побудови складських приміщень.
Іншим важливим пунктом є прийняття стратегії розвитку інфраструктури України – проходження шляхів, транспортних коридорів, генеральних планів населених пунктів.
«В іншому випадку стикнемось з тим, що при модернізації, створенні нових інфраструктурних вузлів прийдеться домовлятися із тисячами і тисячами фізичних і юридичних власників земельних ділянок», – каже А.Кінах.
На думку представниці Інституту аграрної економіки Ольги Ходаківської, основним завданням земельної реформи має стати стимулювання створення сімейних ферм, збереження існуючих сільськогосподарських підприємств. Для цього пропонується своєрідна дорожня карта: на І етапі купівля-продаж землі доступна громадянам, що проживають в сільській місцевості, мають досвід роботи на ній. Тривалість цього етапу близько 10 років, а з кредитуванням, пільгами повинна допомогти держава. Після прийняття інституційно-правової бази, розв’язання низки проблем Земельного кадастру – повільне наповнення, спори та ін., створення ринкової інфраструктури, – можна переходити до введення державного регулювання ринкових відносин. При цьому пропонується створити відкритий інформаційний ресурс для забезпечення прозорості та відкритості передачі сільськогосподарських земель у власність та оренду, забезпечити можливість громадського контролю за процесом передачі землі у власність та оренду.
Чимало йшлося про потребу комплексної програми підтримки національного сільськогосподарського виробника та створення сприятливих умов для розвитку малих фермерських господарств та сільгоспкооперативів. Йдеться про повернення спеціального режиму ПДВ, стимулювання інвестицій, можливість отримання власності на землю через 5 років ведення сільськогосподарського виробництва на умовах безоплатного користування та ін.
Ці та інші пропозиції планується представити в ході парламентських слухань «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі», які відбудуться 21 грудня 2016 року. До участі в них будуть делеговані представники УСПП та експерти-учасники круглого столу.