Як кияни можуть реалізувати власні проекти коштом столичного бюджету?

Наприкінці минулого тижня Київрада затвердила Положення про громадський бюджет міста Києва, офіційно визначивши його параметри. Йдеться про «Громадський проект», який донедавна був просто грантовим проектом, а тепер отримав нормативне регулювання. «Публічний аудит» у рамках власного проекту «Як покращити управління публічними ресурсами столиці?» розібрався в усіх аспектах цього бюджетного нововведення.

Так, незалежні аудитори вирішили вивчити, як працюватиме «Громадський проект» та чи справді кияни можуть розраховувати на те, що їхні ідеї щодо поліпшення життя столиці будуть реалізовані за кошти місцевого бюджету.

Сайт проекту вже зібрав заявки на майбутній рік, голосування відбувається в режимі онлайн протягом не менш як 21 дня. Напрями, за якими мешканці столиці можуть подавати свої проекти, фактично не обмежені: це й сфера енергозбереження, й освіта,  охорона здоров’я, розвиток інфраструктури та спорту, соціального захисту тощо. Проте, ключовий нюанс, проект має бути саме інфраструктурним. Іншими словами, провести якийсь захід, як-от фестиваль, у рамках бюджету участі не вдасться.

Треба сказати, що конкуренція немала, оскільки на сьогодні вже подано 503 проекти на суму 331,6 млн грн. А мерія міста, як встигли з’ясувати аудитори, планує виділити на бюджет участі в майбутньому році 50 млн грн.

Хто може подавати проекти та які вимоги?

Проект може бути поданий будь-якої особою у віці від 16 років, також треба бути зареєстрованим або проживати на території Києва.

В авторській розробці слід повністю викласти залежно від потреб проекту план заходів, зокрема з закупівлі товарів, виконання робіт, надання послуг. При цьому автор повинен розрахувати орієнтовний бюджет проекту, що включає всі витрати (розробку проектної документації; закупівлю сировини, матеріалів, комплектуючих тощо). На один проект може бути виділено до 1 млн грн.

Вони реалізовуватимуться на території Києва, приміщень загального користування та об’єктів соціально-культурної сфери комунальної форми власності; об’єктах, що перебувають у користуванні ОСББ та ЖБК. Тобто,  передбачається будівництво, ремонт, реконструкція, облаштування якогось об’єкта, – пояснюють у «Публічному аудиті».

Свої креативні розробки кожен охочий зможе подати як в електронному вигляді, так і в паперовому. У першому випадку потрібно здійснити авторизацію в електронній системі «Громадський проект» за допомогою електронного цифрового підпису; у другому – всі необхідні документи потрібно передати в пункт супроводу громадського бюджету.

В електронній системі щотижнево формується звіт про кількість поданих проектів, із поділом за галузями та місцерозташуванням проектів; вказується їх статус та інша статистична інформація, пов’язана з процесом подання й проходження проектів.

Як тільки 26 грудня завершиться термін голосування, електронна система автоматично підрахує всі голоси та визначить проекти-переможці. КМДА протягом семи днів має передати ці проекти своїм відповідним структурним підрозділам та/або районним у місті Києві державним адміністраціям.

Хто може голосувати за проекти та чи буде контроль?

Свій голос за той чи інший проект зможе віддати будь-хто з громадян України, іноземці та особи без громадянства, що мають дозвіл на постійне проживання на території України та зареєстровані, працюють чи навчаються на території столиці. Одна особа може проголосувати не більше, ніж за 5 проектів.

Для забезпечення громадського контролю щорічно формується Громадська бюджетна комісія зі 40 учасників – це представники громадських об’єднань та благодійних організацій.

«Комісія має контролювати громадський бюджет на всіх його етапах. За нею також – проведення публічного обговорення проектів; розгляд спірних ситуацій, що виникають при розгляді проектів; затвердження результатів голосування, а також цілий ряд функцій із удосконалення механізму громадського бюджету», – пояснює провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.

На сьогодні бюджет міських ініціатив “Громадський проект” уже діє в багатьох містах України: Києві, Львові, Тернополі, Чернівцях, Мелітополі, Хмельницькому, Каневі, Черкасах, Бердянську, Чернігові, Луцьку, Полтаві та інших. «У Києві днями цей проект набув нормативного регулювання: його параметри чітко прописані Київрадою, яка спільно з КМДА й повинна гарантувати повноцінну та якісну взаємодії громадськості з владою. Кожен киянин має бути впевнений, що для реалізації ініціативи йому не доведеться оббивати тисячі чиновницьких порогів. Усе, що від нього вимагається, це запропонувати достойну ідею, аби її підтримала необхідна кількість інших киян», – резюмує спеціаліст.