Енергетична сфера України потребує системніших та якісних реформ. Головне – поєднати диверсифікацію ресурсів, подолання корупції в цій галузі із енергоефективними заходами на національному рівні. Попри відповідну урядову програму енергоефективності, через явно недостатні суми, закладені в держбюджеті на ці цілі (в проекті на 2017 рік – 800 млн. гривень), лише анонсоване до цього часу створення відповідного Фонду –  зусилля виглядають радше спорадичними. Необхідні точні розрахунки, плани впровадження конкретних заходів, адже ситуація із зростанням тарифів негативно відіб’ється не тільки на споживачах і промислових підприємствах, але й на економіці цілої країни. Саме на  цьому наголосили в Антикризовій раді громадських організацій та УСПП.
Експерти зазначили, що наразі зростає навантаження на бюджет через  виплату субсидій великої частини  населення. У цьому році прогнозовано, що за допомогою держави можуть звернутися від 7 до 9 мільйонів сімей – від 50 до 70%  кількості всіх домогосподарств країни.  За прогнозами МВФ, у наступному році ці виплати можуть досягти цифри до 80 мільярдів гривень.
«Тут є два нагальні завдання до вирішення. Перше – посилити адресний захист соціально незахищених верств населення та допомогти саме тим, хто цього потребує, впоратися із зростанням тарифів. Друге – це, власне, проведення цілісної політики енергоефективності. Так, виділення банками якоїсь кількості «теплих» кредитів та їх часткова компенсація державою – це одна із складових, проте далеко не вся. Варто розуміти, що утеплення, наприклад,  квартири в багатоповерхівці не дасть результату без утеплення цілого будинку.  Енергоефективність потребує комплексного, планового, науково обгрунтованого підходу, оскільки питоме споживання енергоресурсів на 1 кв. м житла в нашій країні на 60-70% більше, ніж в середньому по Євросоюзу», – наголошує президент УСПП Анатолій Кінах.
Заплановане створення «ринку електрики», що має бути конкурентним і тим самим знизити вартість послуг постачальників, поки вбачається віддаленою перспективою. Ринкові тарифи поки не по кишені українцям, якщо «мінімалка» становитиме   1600 гривень, а середня заробітна плата – набагато нижча, ніж в сусідніх європейських країнах.
Нинішні борги споживачів за  комунальні послуги зросли до рівня 6 мільярдів гривень. У даному контексті УСПП, в складі якого працює експертна комісія з енергоефективності, куди входять фахівці, керівники компаній тощо, пропонує разом із урядом, незалежними громадськими експертами розпочати розробку цілісної програми, що ґрунтувалася б на максимально конкретних розрахунках. Також необхідна підготовка рекомендацій з енергоефективності для населення та малого і середнього бізнесу (одночасно, тому що саме підприємці й будуть реалізувати відповідні потреби домогосподарств).
«Це значна частина роботи,  але, тим не менш, вона має бути зроблена», – підкреслив лідер ділової спільноти України.
Вже наразі УСПП сприяє підприємцям та комунальникам розрахувати зниження енергоємності, налагоджує їх співпрацю з виробниками ефективного обладнання.