Промислову спільноту в Україні турбує те, що досі не прийнято рішення про скасування на 2 роки збільшення розміру земельного податку та орендної плати за землю внаслідок індексації. Нещодавно парламент провалив голосування за відповідний законопроект 3872, на прийняття якого надіялись в ділових колах. Поза тим, постійно зростаюча індексація ставок земельного податку (за останні роки – в 3-5 разів) створює величезний фіскальний тягар для підприємств та навіть може призвести до банкрутства найбільш «непідготовлених». Тому промисловці і надалі наполягатимуть на «заморозці» цих розрахунків при внесенні змін до Податкового кодексу України.
На цьому наголосили в УСПП та Антикризовій раді громадських організацій.
«За останні роки вартість землі для підприємців збільшилась у 3-5,5 раз. Це неможливі податки, які спричиняють збитковість деяких компаній. Зокрема, лише в минулому році падіння промислового виробництва склало 13,4%, експорт машинобудування впав на 32,7%, збитки промислових підприємств лише за неповний 2015 р. – майже 85 млрд грн. Також варто пам’ятати, що  в земельній оцінці індексація вже закладена, тому повторної впроваджувати не потрібно», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Нагадаємо, нормативна грошова оцінка земель індексується в залежності від рівня індексу споживчих цін, який за 2015 рік становив 143,3%. Як наслідок, плата за землю підприємцями в 2016 збільшилась на 43,3%, що болюче вдарило по бюджетам компаній і цілих галузей.
Низка асоціацій звернулася до УСПП з проханням сприяти внесенню пропозиції скасування індексації в Податковий кодекс. Саме Антикризова рада громадських організацій,  УСПП та його регіональні представництва, серед яких найактивніша асоціація «Київ» – постійно лобіюють це питання на столичному та національному рівні. Очікується, що вказана норма, попри невдачу під час  голосування відповідного законопроекту,  буде врахована при внесенні змін до Податкового кодексу.
«Це надзвичайно важливе питання: як можна говорити в країні про підтримку промисловості, підприємництва, коли паралельно з іншими перешкодами – дорогими кредитними ресурсами, неврегульованими валютними, митними нормами тощо – створюється додаткове і дуже вагоме навантаження на індустрію. Деякі заводи мають великі території, що становлять єдиний інфраструктурний ланцюжок, перервавши який – зупиниться виробництво. В той же час утримувати такі території для них теж нереально. Потрібно знайти розумний вихід з такого становища», – наголосив Анатолій Кінах.