Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз» звернулась до Уряду з ініціативою створення єдиного реєстру публічних діячів. Це дозволить посилити контроль за фінансовими операціями таких високоризикованих клієнтів та створити повну базу даних, необхідну для протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
Цю ініціативу УКБС пропонує впровадити в рамках реалізації Урядової Стратегії реформування системи звітності у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Діюче законодавство з протидії відмиванню брудних коштів зобов’язує банки та інших суб’єктів первинного фінмоніторингу до посиленого контролю за фінансовими операціями публічних діячів й передбачає санкції у разі їх невиявлення. Водночас, пошук інформації в цілях фінмоніторингу ускладнений закритістю даних щодо більшості посадовців та відсутністю єдиного достовірного джерела даних.
Наприклад, у відкритому доступі відсутні дані про керівників обласних територіальних органів СБУ, членів Рахункової палати, керівників держпідприємств, ін. Відсутня інформація про дату народження (чи інші дані для однозначної ідентифікації особи) суддів та заступників більшої частини посад, віднесених Законом до публічних діячів. На запити суб’єктів держоргани надають зазвичай обмежену інформацію (лише ПІБ посадовця та реквізити наказу про його призначення). Їх офіційні сайти містять дані лише про діючих керівників, тоді як Закон вимагає виявлення й осіб, які останні три роки виконували визначені публічні функції. Наявний формат інформації з розрізнених сайтів держорганів не дозволяє оперативно відслідковувати зміни й автоматизувати виявлення збігів з клієнтськими базами. 
Існуючі бази даних приватних чи громадських організацій, якими рекомендують користуватися НБУ та Держфінмоніторинг, є неповними і містять лише інформацію з відкритих джерел.
За відсутності єдиного реєстру публічних діячів та неповноти даних щодо них у загальнодоступних джерелах інформації, виконання вимог Закону про подання Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції посадовців  надто обтяжливе для суб’єктів, зумовлює значне збільшення обсягу видатків на проведення процедур фінмоніторингу та наражає їх на санкції за відсутності механізму реалізації законодавчої норми. 
«НБУ застосував санкції до низки банків, працівники яких не завжди виявляли факти належності клієнтів до категорії публічних діячів при здійсненні ідентифікації, верифікації та в процесі їх обслуговування, - зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. – Одночасно держава володіє практично всією інформацією, необхідною суб’єктам для ефективного виконання вимог Закону про протидію відмиванню коштів. Достатньо лише централізувати збір і обробку цих даних».