Від чого залежить благополуччя міської казни?

У КМДА підвищили прогнозні показники доходів бюджету Києва на 2017 р. на 2,3 млрд грн (до 30,3 млрд) та на 2018 р. – на 1,8 млрд грн (до 31,2 млрд). Як стверджують у КМДА, приводом для такого оптимістичного перегляду бюджетних показників стало перевиконання плану надходжень на цей рік. Так, із 9 млрд грн, які планувалося отримати в першому півріччі 2016 року, вдалося акумулювати суму на 2,3 млрд грн вищу.

Спеціалісти «Публічного аудиту» вирішили проаналізувати, завдяки чому вдалося досягти такого результату та які дії необхідно вжити, аби показники доходів ще збільшилися.

«У першу чергу рятівним колом для міської скарбниці є детінізація заробітних плат, завдяки чому росте обсяг податку на доходи фізичних осіб. У травні цього року підвищили мінімальну зарплату, наступне підвищення заплановано в грудні, і завдяки цьому надходження ПДФО збільшуватимуться», – розповідає аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.

Цьогоріч надходження від цього податку були заплановані на рівні 7,99 млрд грн, у 2017 – 9,7 млрд, у 2018 – 9,9 млрд. «Якщо місто й надалі посилено працюватиме в напрямі створення робочих місць, легалізації зарплат, підвищення рівня оплати праці, суми надходжень до міської скарбниці продовжуватимуть пропорційно зростати. Зокрема, у сфері охорони здоров’я було виділено додатково на підвищення середніх заробітних плат 150 млн грн»,  – коментує спеціаліст.

Наступне вагоме джерело надходжень – сплата за землю. «Якісний контроль за сплатою та своєчасні дії щодо стягування плати із боржників, безсумнівно, дають і даватимуть хороші плоди. У першому півріччі від сплати за землю додатково надійшло понад 700 млн грніз загалом запланованих 890 млн на цей рік».

Крім того, певне пожвавлення спостерігається за надходженнями від єдиного податку (+290 млн грн), податку на прибуток підприємств.

Отримані надлишкові кошти були розподілені за різними напрямами: розвитку інфраструктури, соціальним та освітнім. Так, збільшено загальне фінансування: капітальних видатків (на 1,728 млрд грн); проектів із надання житла для потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС, учасників АТО, членів родин Небесної Сотні (30 млн грн); реконструкції, капремонту, благоустрою парків, скверів, зон відпочинку та озер (30 млн грн).

Завдяки додатковим 185,5 млн грн на завершення реконструкції проспекту Перемоги, його ремонт вдалося завершити достроково, до Дня незалежності. Ще 36 млн грн столичні чиновники вирішили спрямувати на продовження будівництва під’їзної автодороги від Червонозоряного проспекту до міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни); 30 млн – на завершення Подільського мостового переходу через Дніпро; 20 млн – на реконструкцію та будівництво трамвайної колії від вул. Гната Юри до ЗАТ «Кисневий завод».

У соціальній сфері додаткові кошти підуть на новий дитсадок; зведення школи; закупку автомобілів екстреної допомоги, медикаментів; оздоровлення ветеранів, дітей-інвалідів, дітей-сиріт, які перебувають в дитбудинках-інтернатах, тощо (загалом майже 900 млн грн).

«Це має бути сталою практикою, коли територіальна громада знає, куди й на що спрямовуються додаткові кошти. Причому, кошти не кануть в лету, а перерозподіляються на стратегічно важливі для розвитку міста цілі», –  додає Тарчинський.

Разом з тим, за аудиторськими дослідженнями спеціалістів «Публічного аудиту», вирішення «сміттєвих проблем» столиці; налагодження реалізації вторсировини; повна інвентаризація та скорочення площ службових приміщень КМДА та РДА; врегулювання проблеми незаконних парковок та нелегальної реклами дадуть змогу столичним чиновникам додатково акумулювати ще не один мільярд гривень.

«Громадські аудитори підрахували, що, наприклад, плюс 365 млн грн у рік може отримувати КП «Київтранспарксервіс», якщо налагодити паркувальний бізнес на користь столиці. А виведення з тіні поширювачів нелегальної реклами збагатить міську скарбницю ще як мінімум на 110 млн грн у рік. Програми з утилізації відходів та реалізації вторинної сировини не лише вбережуть  Київ від екологічної катастрофи, а й забезпечать додаткові бонуси для казни міста на рівні щонайменше півмільярда гривень. Ще як мінімум півмільярда бюджет Києва може отримати, якщо київські чиновники оптимізують зайві площі, виділені їм під робочі приміщення. Заради справедливості треба сказати, що за багатьма з вказаних напрямів уже триває робота міської влади, тому прогнозні показники доходів бюджету Києва на 2017 та 2018-й роки є досить реальними і, цілком вірогідно, вони будуть ще вищими», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.