Саме ефективна державна експортна політика, а не принцип «рятування експортерів – справа рук самих експортерів» має стати пріоритетом зовнішньоекономічних стосунків. Саме таким чином вдасться зупинити падіння показників експортно-імпортних операцій. За даними   Державної служби статистики України, експорт товарів з України в січні-червні 2016 року до аналогічного періоду минулого  року знизився на 10,7% – до 16,6 мільярда доларів, імпорт – на 5,3%, до 17,3 мільярда доларів. До речи, зниження експорту спостерігається не перший квартал, і час докласти зусиль, щоб його зупинити. Про це говорять в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовій раді громадських організацій.
«Експортна політика  в країні має бути  направлена на розширення ринків збуту, включати систему стимулів для підвищення якості продукції і збільшення експорту із високою доданою вартістю. Для її успішної реалізації необхідна підтримка експортоорієнтованих галузей та зростання конкурентоспроможності продукції. Правильно, що у нас почали думати про стимули. Так,  НБУ наприкінці  липня прийняті нові норми: дещо збільшено граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними контрактами до 120 з 90 днів, а також удвічі – до 1 млн. дол. – підвищено суму розрахунків, понад яку платежі за імпортними контрактами можуть здійснюватися тільки із застосуванням акредитивної форми розрахунків. Проте бізнес акцентує: для пожвавлення зовнішньоекономічної діяльності потрібні комплексні системні рішення», – наголошує президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
В УСПП звертають увагу, що торгівля з ЄС потрохи набирає обертів: обсяг експорту товарів у країни ЄС у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зріс на 6,7% – до 6,5 мільярда доларів і склав 39,2% у загальному обсязі експорту. Але з огляду на умови зони вільної торгівлі успіхи могли б були вагомішими, якби в країні запрацювала Національна програма адаптації економіки до умов вільної торгівлі з ЄС (стандарти, технічні регламенти, модернізація) та  «дорожня карта» імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Анатолій Кінах нагадав, що в Антикризовій програмі спільних дій влади і бізнесу, яку розробила Антикризова рада громадських організацій та спрямувала в органи влади, позначені невід’ємні складові сучасної експортної політики. Це можливість експортного кредитування імпортера-покупця на оплату закупівель (механізм відстрочки платежу за поставлену продукцію), страхування експортних кредитів для захисту майнових інтересів експортера-кредитора від комерційних і некомерційних ризиків тощо. Потребує  змін  порядок видачі Національним банком індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України. Нині процедура є невиправдано складною, взагалі існує сумнів щодо доцільності впровадження таких ліцензій.
Що до термінами розрахунків за експортно-імпортними контрактами та сумою обов’язкового продажу валюти, в УСПП переконані – валютний ринок має працювати без обмежень,  і сподіваються, що необхідні рішення будуть ухвалені у найближчому майбутньому.
«Наша економіка є експортоорієнтованою, з цим фактом не можна сперечатися. За необхідності невідкладної диверсифікації експортно-імпортних операцій  через втрату східних ринків усі зусилля держави мають бути спрямовані на допомогу тим, хто виготовлює та продає товари за кордон, перш за все – з високою доданою вартістю. Тільки таким чином цифри падіння експорту можна буде зупинити», – підсумував Анатолій Кінах.