Як Рада готує базис для підвищення тарифів у сфері теплопостачання?

10 авг, 13:32

Зміни правил гри на енергетичного ринку – питання чи не № 1 в українському порядку денному «реформ». У близькому майбутньому нас очікують новий закон про Національного регулятора ринку; новий порядок тарифоутворення на теплову енергію; інвестиційно-привабливий тариф на теплопостачання; а також стимулююче регулювання у сфері теплопостачання.

Вказані законопроекти цікаві насамперед з огляду на те, що від них напряму залежить рівень росту тарифів – тема, яка є сьогодні однією з найбільш болючих для українців. Тож, «Публічний аудит» у цьому матеріалі вирішив проаналізувати законопроект, що формуватиме базис для підвищення тарифів на ринках електроенергії, водопостачання та водовідведення, виробництва теплової енергії. Йдеться про законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо переходу до використання альтернативних видів палива та переходу суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері теплопостачання, до стимулюючого регулювання».

Саме він закладає фундамент, за яким новий Регулятор ринку визначатиме методику вартісного вирахування регуляторної бази активів для виробників теплової енергії. Саме від цієї методики залежатиме й норма прибутковості вказаних виробників, що гарантовано означатиме для споживачів підвищення тарифів – питання тільки в тому, яке: радикальне й одномоментне на всіх вищевказаних ринках чи несуттєве й поступове.

Так, у пояснювальній записці вказується, що мета законопроекту – запровадження стимулювання заміщення природного газу при виробництві теплової енергії. Відбуватиметься це шляхом введення окремого порядку формування тарифів на теплову енергію, що вироблялась із використанням природного газу, на ту, яка була отримана без використання природного газу. Крім того, передбачається забезпечення переходу підприємств, які працюють на суміжних ринках, зокрема у сфері теплопостачання, до стимулюючого регулювання.

Органи, які здійснюють державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках) повинен буде визначити групи активів, включених до регуляторної бази активів, що необхідно для переходу до стимулюючого регулювання. Як це відбуватиметься? Суб’єкт оціночної діяльності одноразово здійснить незалежну оцінку активів  за методикою оцінки, що визначається органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності, за погодженням з органом, який здійснює державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках. Регуляторна норма доходу – рівень дохідності на регуляторну базу активів, що встановлюється органом, який здійснює державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у єдиному розмірі для всіх суб’єктів природних монополій відповідної сфери діяльності.

Регуляторна норма доходу може встановлюватися окремо як для регуляторної бази активів, яка визначена на момент переходу до стимулюючого регулювання, так і для її частини, яка утворена після переходу до стимулюючого регулювання.

Встановлення тарифів для теплогенеруючих та теплопостачальних компаній, які відмовилися від використання природного газу при виробництві теплової енергії, відбуватиметься в окремому Порядку, встановленому НКРЕКП.

Застосування стимулюючого регулювання є обов’язковим для суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках, що здійснюють діяльність з:

передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами;
розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;
централізованого водопостачання та водовідведення; транспортування теплової енергії;
виробництва електричної енергії;
постачання електричної енергії;
виробництва теплової енергії (крім випадків, коли вона використовується виключно для внутрішньовиробничих потреб).
«Тобто, базис формує цей Закон, зміст формуватиме Національний регулятор. Тому треба сподіватися, що цього регулятора на момент впровадження відповідних змін очолюватиме не близька до Президента чи інших політиків особа, а саме незалежний спеціаліст. Адже від  того, якою буде методика розрахунку регуляторної бази активів безпосередньо залежатиме рівень тарифів. Усім відомо на прикладі формули «Роттердам+», затвердженої НКРЕКП, яким винахідливим може бути регулятор», – коментує норму керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.


Адрес новости: http://e-news.com.ua/show/397620.html



Читайте также: Финансовые новости E-FINANCE.com.ua