Зростання заборгованості із заробітної плати в Україні – негативна тенденція, для вирішення якої гілки влади та бізнес мають об’єднати зусилля. Наразі ця сума, за даними Держстату,  зашкалює за  1,968 млрд грн.  А це знову підкосить внутрішній ринок, що через низьку платоспроможність населення та невирішеність багатьох ключових питань підприємницького клімату  і так в стані турбулентності. На цьому наголосили в Антикризовій раді громадських організацій.
Експерти об’єднання звернули увагу  на те, що проблеми із виплатою заробітної плати підштовхують  українських фахівців шукати роботу за кордоном. До прикладу, на одному із машинобудівних заводів Польщі із 1,5 тис. працівників – близько 500 із України.
«І це не випадково, адже основна частка загальної суми боргу припадає на промисловість (72,7%), транспорт тощо. Багато із цих галузей наразі штучно «проблемні», адже довгий час не приймалися рішення для їх розвитку – до прикладу, провадження програм внутрішніх замовлень, звільнення від оподаткування при умові спрямування коштів на модернізацію тощо. Тільки зараз почала дещо знижуватися кредитна ставка (офіційна все одно в 15 разів більша, ніж в ЄС), пом’якшились валютні вимоги для експортерів. Втім, підприємства із тривалим циклом виробництва відчуватимуть труднощі із виконанням навіть нових норм (120-денний термін повернення валютної виручки). Тому процеси лібералізації валютної, податкової політики треба прискорювати,  не обмежуючись вибірковими покращаннями» , – зазначив президент УСПП, голова АРГО Анатолій Кінах.
Окрему увагу він звернув на необхідність реформування системи заробітної плати в країні. Розраховувати побороти зарплати «в конверті» тільки дещо знизивши навантаження на фонд оплати праці – не зовсім продуктивно.  Нагадаємо, у 2016 році розмір сплати єдиного соціального внеску - ЄСВ – був знижений до  22%. Потрібні комплексні рішення по створенню умов для бізнес та інвестиційної активності на внутрішньому ринку.
«Говорячи про детінізацію економіки (за різними даними,  30-40% в тіні), слід розуміти, що окремі рішення – це «недореформа». Відповідно, результат якщо і є, то в масштабах країни дуже маленький. Бізнес спрямовує зекономлені кошти на модернізацію, на мотивацію співробітників (неофіційну) тощо. Тому зараз на часі – податкова реформа, що мала бути прийнята ще до 1 липня цього року, програма промислового розвитку, подальше зниження відсоткової кредитної ставки», – каже Анатолій Кінах.
Лідер ділового співтовариства нагадав, що українці в середньому отримують менше, ніж «міні малка» в найбіднішій країні ЄС – Болгарії (168 та 184 євро відповідно).
При тому зростання питомої ваги зарплати в собівартості продукції в Україні можна досягти через оновлення виробництв та технологій, зростання продуктивності праці, зменшення матеріалоємності, енергоємності виробництв, зміцнення внутрішнього ринку, що є стимулом для зростання економіки.
«Не може стабільно розвиватися країна, якщо в ній немає платоспроможного суспільства, яке при тому має бути зацікавлене в подальшому зростанні своєї активності саме на внутрішньому ринку. А єдиний спосіб досягнути реального зростання доходів – це розвинута, перспективна, з гарантією наявності робочих місць національна  економіка»  , – резюмував експерт.