Тестова версія бази дисертацій для боротьби з плагіатом з'явиться у вересні

Тестова версія єдиного в Україні сховища академічних тестів буде запущена до вересня 2016 року.
Про це заявила перший заступник міністра освіти Інна Совсун під час прес-конференції, повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Ми розраховуємо, що до початку вересня зможемо напрацювати тестову версію репозитарію та починати завантажувати туди дисертації, які зараз доступні онлайн.

Це основне завдання – запустити тестову версію протягом місяця-двох. А далі база буде наповнюватися, і механізми пошуку в ній буду вдосконалюватися", – сказала Совсун.

Заступниця міністра зазначила, що дотепер в Україні не існувало єдиної національної бази текстів, з якими можна порівнювати наукові роботи для недопущення плагіату.

У першу чергу в репозитарій завантажать дисертації захищені починаючи з 2014 року.

Дисертації, які захищалися раніше, будуть у закритій частині сховища. З ними також можна проводити порівняння на наявність плагіату.
Крім того, за словами заступниці міністра освіти, в базі будуть статті з наукових журналів, а в перспективі – і студентські наукові роботи.

"Завдяки партнерству з Micfosoft Україна вартість розробки програмного забезпечення сховища складе 180 000 гривень.

Після цього ми протягом якогось періоду будемо платити за доопрацювання і використання бази 20 000 гривень на місяць, але університети і наукові установи використовуватимуть репозитарій безкоштовно", – повідомила Совсун.

У п'ятницю, 22 липня, Кабмін схвалив створення національного сховища академічних текстів для боротьби з плагіатом.

"Створення репозитарію дозволить автоматизувати пошук плагіату", – сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич на засіданні уряду.

Як раніше писала "Українська правда. Життя", докторська робота Катерини Кириленко "Теоретичні і методичні основи формування інноваційної культури майбутніх культурологів у вищому навчальному закладі" містить цитування без посилань на авторів робіт, а також псевдонаукові твердження.

Як зазначила у авторській колонці професорка і доктор філософських наук Тетяна Пархоменко, "близько третини із 396 сторінок не мають посилань на використані джерела. Вони складаються з текстів, що належать іншим авторам, посилання на яких відсутні або є сфальсифікованими".

Дисертації, які захищалися раніше, будуть у закритій частині сховища. Фото kursoviks.com.ua
Так само без посилань на авторів Катерина Кириленко використала тексти інших науковців для написання підручника "Культура і наука".

У відповідь на наведені у тексті Тетяни Пархоменко факти, Катерина Кириленко заявила, що її робота не містить плагіату ані в юридичному, ані в моральному вимірах.

І заявила, що стаття є "частиною брудної політичної кампанії, яка понад рік ведеться проти мого чоловіка – В’ячеслава Кириленка".

Як зазначив доктор фізико-математичних наук, завідувач лабораторією відділу нелінійної фізики конденсованого стану Інституту теоретичної фізики ім. М.Боголюбова НАН України Сергій Шарапов, від НАН теж надіслано відповідний запит до Міносвіти.