На Львівській магістралі відбулася загальноукраїнська семінар-нарада фахівців департаменту приміських пасажирських перевезень ПАТ «Укрзалізниця», у якій взяли участь представники усіх регіональних філій. Протягом двох днів майже 30 спеціалістів під головуванням начальника департаменту приміських пасажирських перевезень Володимира Скобленка обговорювали перспективи удосконалення концепції діяльності та розвитку таких перевезень, пошук шляхів підвищення доходності та зниження збитковості, перспективи оновлення рухомого складу, тарифну політику, міжнародний досвід організації приміських перевезень, хід реформування господарства. 
У програмі семінару запланували 20 різнотематичних доповідей, до підготовки яких присутні поставилися дуже серйозно. «Ми маємо сьогодні нагоду обмінятися думками, досвідом, ідеями, відразу їх обговорити, підказати одне одному якісь шляхи вирішення проблем, — зазначив у вступному слові Володимир Скобленко. — Усі ми у щоденній роботі маємо одні і ті ж проблеми, тому сьогодні у процесі обговорення і дискусій кожен з нас сподівається, що отримає якусь підказку чи пораду, рецепт, який можна використати на своїй філії». Також керівник департаменту, задаючи тон розмові, зазначив, що основними проблемами, які сьогодні перешкоджають ефективному функціонуванню системи приміських перевезень пасажирів є катастрофічна зношеність, технічна та моральна застарілість рухомого складу, практично повна відсутність відшкодування коштів за перевезення пасажирів пільгових категорій, низька фінансова мотивація працівників, відсутність коштів для впровадження прогресивних рішень у системі обліку пасажирів та коштів, неефективна система забезпечення контролю за оплатою проїзду та інше.
«Щодоби ми відправляємо у рейси 1285 приміських поїздів, тобто експлуатуємо 269 електропоїздів, 113 дизель-поїздів та 7 рейкових автобусів. А могли б майже у половину більше, якщо б отримали змогу відремонтувати той рухомий склад, який сьогодні відставлений. Організувати цю роботу – це сьогодні одне з найважливіших наших завдань», — наголосив Володимир Скобленко та додав, що станом на сьогодні зношеність електропоїздів досягла 85%, а дизель-поїзди зношені на 99,8%.
Невтішними є і фінансові розрахунки. Так, за словами керівника департаменту, для організації поїздки одного приміського поїзда потрібно в середньому затратити 8,8 тис. грн., тоді як середній дохід – лише 2 тисячі гривень. Відтак, лише за 5 місяців поточного року доходи від приміських перевезень склали 194,8 млн.грн., видатки – 2 млрд. 097 млн. грн. Збитки оцінено на рівні близько 1,9 млрд. грн.
В цих умовах особливо цинічною, і на цьому наголошували усі учасники семінару, є ситуація, що цього року склалася з невідшкодуванням коштів за перевезення пасажирів пільгових категорій. «Ми як ніхто розуміємо соціальну функцію залізничного транспорту, однак, у цій ситуації, якщо бюджет не передбачає жодного субсидіювання та коштів на відшкодування магістралям коштів за перевезення пільговиків, то ми певно, звільняємося від обов’язку здійснювати ці безкоштовні перевезення!, — емоційно розмірковував Юрій Васьковський, начальник служби приміських пасажирських перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця». Інші учасники семінару розповіли, що численні звернення залізничників до органів місцевого самоврядування з цього питання залишаються без конструктивної відповіді, разом з тим і місцева влада, і депутатський корпус постійно звертаються до залізничників з вимогами організації додаткових поїздів, зупинок, облаштування додаткових кас, станцій, вокзалів тощо. Понад те, цьогоріч місцева влада активно скористалася правом підвищити ставку земельного податку, посиливши для магістралі цей фіскальний тягар у декілька разів. Такий підхід партнерським не назвеш.
Особливе місце у дискусії зайняло питання зональності приміських перевезень. Зважаючи на регіональні особливості, встановити єдині для усієї держави норми кілометражу та вартості проїзду наразі складно, однак, фахівці висловили пропозиції переглянути цю систему та організувати роботу щодо підвищення до економічно раціональної вартість проїзду. У комплексі з цим мають бути вирішені питання встановлення турнікетних систем, введення механізмів обілечування пасажирів та контролю за безквитковим проїздом або ж проїздом на відстань, яка не відповідає придбаному проїзному документу. Начальник служби приміських пасажирських перевезень регіональної філії «Одеська залізниця» Юрій Мельник порушив ще одну суттєву проблему, яка спричинює непорозуміння серед пасажирів – різниця у вартості квитка на одному напрямку залежно від місця придбання проїзного документа. Така ситуація виникає саме через те, що органи місцевого самоврядування погоджують на власний розсуд тарифи, а відтак у сусідніх областях можуть відрізнятися і вартості квитка на одному маршруті. Усунути цю проблему має підготовка нормативної документації для введення єдиного тарифу по всій філії.
«Ми змушені надзвичайно обережно ставитися до кожного кроку, який передбачає підвищення вартості перевезень, скорочення кількості поїздів чи обмеження надання якихось послуг, — зазначив начальник відділу тарифів, умов перевезень та координації роботи з місцевими адміністраціями департаменту приміських пасажирських перевезень Олег Боков. — Однак, проводити роботу з адміністраціями, укладати соціальні договори, залучати владу на місцях до оновлення і покращення інфраструктури, пояснювати переваги технічного переоснащення і наполягати на участі міста, селища чи області у цих процесах – ми можемо і мусимо».
Представники приміських вокзалів висловили бажання якнайшвидше організувати встановлення автоматизованих систем для продажу квитків, зауваживши, що такі системи сприятимуть розвантаженню квиткових кас у пікові періоди та дисциплінуватимуть пасажирів. Однак, аби такі автомати діяли ефективно, потрібно ще й переглянути тарифи та округлити вартість квитків, аби уникнути ситуацій, коли потрібно видавати решту дрібними монетами.
Майже у кожній з доповідей звучало і питання монетизації пільг як один з дієвих механізмів розв’язання проблеми невідшкодування коштів за перевезення пасажирів пільгових категорій. Це питання залізничники лобіюють уже з десяток років, однак, наразі воно залишається невирішеним. «Коли б людина отримала на руки якусь певну суму грошей у якості допомоги держави на проїзд, то вона сама б прийняла рішення, куди їх витратити. І ми точно знаємо, що тоді кількість пасажирів у нас суттєво зменшиться, розвантажиться рухомий склад, а залізничники точно знатимуть, що кожен, хто увійшов у вагон, має мати квиток чи має оплатити проїзд. Це вирішить безліч проблем від постійних випрошувань оцих відшкодувань до підвищення дисципліни і порядку у поїздах», — зазначив керівник профільного департаменту Володимир Скобленко.
Насичена семінар-нарада дала можливість присутнім обговорити надзвичайно великий комплекс питань – безпека провідників і пасажирів у рухомому складі, боротьба з безбілетними пасажирами та повноваження працівників залізниці у випадку виявлення таких порушників, створення робочої групи для формування технічних вимог та розробки нової системи обслуговування пасажирів, ефективні алгоритми роботи касирів та роз’їзних касирів, проблеми організації обліку пасажирів, координація співпраці з органами влади на місцях, підвищення ефективності роботи вокзалів, ремонт та модернізація рухомого складу, правові норми та законодавчі моменти роботи приміського транспорту, удосконалення графіка оборотності приміських поїздів та досягнення економії витрат, реформування господарства, проблеми управління витратами, тарифи, логістика та багато іншого.
Підсумком семінару мають стати нові ідеї та досвід у реалізації експериментальних рішень і впроваджень, яким поділилися колеги з усіх регіональних філій.