Тривалі проблеми в діловому кліматі країни призвели до посилення бізнес-еміграції за кордон. За останні два роки, за даними економічних аналітиків,  близько 60 тис. підприємців вивели свої капітали в найближчі країни Євросоюзу та навіть в Китай, Кіпр тощо, шукаючи вигідні податкові ставки та кредитні ресурси. Таким чином небажання вирішувати проблеми національної економіки, затягування із створенням відповідної стратегії, програм розвитку наукоємких галузей, сприятливого бізнес-клімату  призводять до втрат ресурсного та інтелектуального бізнес-потенціалу, наголошують в Антикризовій раді громадських організацій.
«В самих процесах бізнес-міграції немає нічого поганого, це природне явище за умови відкритості економік. Головне тут інше: підприємництво «переселяється» фактично вимушено, адже на внутрішньому ринку зарегульованість і невизначеність: досі немає податкової реформи,  зняття валютних обмежень,  суттєвого зниження відсоткової ставки кредиту (за останні роки знизилась всього на 2%). Необхідно в середині держави  підтримати малий і середній бізнес, щоб  потім мати збільшення податкових надходжень в бюджет та  високий рівень  зайнятості. До речи,  бізнес стикається за кордоном також з певними ризиками,  там свої вимоги до іноземних підприємств, національний бізнес часто має більше преференцій», – розповів президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Він наголосив,  що тенденція може і поглибитись з огляду  на реалізацію торгівельної стратегії ЄС, яка робить ставку саме на малий та середній бізнес та експортну експансію на  ринки третіх країн. До слова, тут свою вигоду хоче отримати і Україна – нещодавно в Брюсселі УСПП долучився до обговорення цієї стратегії та запропонував європейцям низку взаємовигідних механізмів до її реалізації на східноєвропейському напрямку.
«Ми концентруємо увагу нашого уряду і пропонуємо на базі Антикризової програми спільних дій влади та бізнесу, плану КМУ на 2016 рік та експертних рекомендацій дуже серйозно зайнятися питаннями підтримки малого і середнього бізнесу. Питома його вага в ВВП Європи, починаючи з Франції, Німеччини – 70-80%. Це дуже гучний механізм, що може стати локомотивом для української економіки: це не просто нові робочі місця, це середній клас, який має відповідні показники платоспроможності, стоїть на захисті демократичних стандартів, своїх прав цивілізованими методами», – наголосив Анатолій Кінах.
Антикризова рада громадських організацій наполягає на пришвидшенні процесів перетворень, прийнятті продуманої податкової реформи, відновлення доступного кредитування. Також критичним чинником є подолання високого рівня корупції та адміністративного тиску на підприємництво.