Нарешті в КСУ дійшло руки до розгляду справи щодо конституційності Указів Порошенка про створення НКРЕКП за зверненням ВСУ. Цей процес в акурат збігається з ухваленням законопроекту про Нацрегулятора, який уже пройшов перше читання та цілком може бути ухвалений у другому буквально за тиждень. Втім, мабуть, це «випадково».

«Публічний аудит» вирішив відтворити хронологію подій – люди все-таки повинні мати розуміння, як увесь минулий рік незаконний регулятор затверджував незаконні завищені тарифи для споживачів, а державна машина цьому потурала.

У травні 2015 року «Публічний аудит» подав позов до ВАСУ з вимогою визнати незаконними укази президента про створення регулятора. Юристи організації вказали, що в серпні 2014 року Президент України ухвалив рішення про створення НКРЕКП як центрального органу виконавчої влади, не маючи на те ні підстав, ні повноважень. У Конституції України немає повноважень, які б дозволяли йому формувати такі органи – відповідно до ст. 116 КУ (в редакції від 21.02.2014) це прерогатива виключно Кабміну.

Проте ВАСУ перекинув м’яча на поле КСУ, визначивши, що цю справу має вирішити саме останній. Таке рішення «Публічний аудит» оскаржив у ВСУ, і у вересні 2015 року Верховний Суд прийшов до аналогічного резюме: проблемою має займатися КСУ.

Заздалегідь розуміючи, що потрібно шукати виходи й на КС, а громадськість напряму цього робити не може, керівник організації Максим Гольдарб надіслав листи всім без винятку 450 нардепам із проханням особисто ініціювати це питання та захистити людей від свавілля монополістів. Аудитори виклали всі аргументи, чому створення Нацкомісії є незаконним, пояснили також, чому в тарифній сфері відбувається відверте беззаконня. Мета була проста: якби Нацрегулятор визнали неконституційним, це апріорі призвело б до незаконності всіх його рішень, в тому числі про затвердження грабіжницьких тарифів і ціни на газ для людей.

«Публічний аудит» виконав за нардепів усю «домашню роботу», підготувавши й саме конституційне подання, – їм залишалося його тільки підписати. «Із 450 народних обранців відповіло близько 40. Відписка проста й у всіх однакова: “ми дуже розуміємо та поділяємо проблему, але для подачі звернення в КСУ потрібно 45 депутатів, а я один/одна”. Тобто, вони пропонували нам ще їх зорганізувати», – розповідає Максим Гольдарб.

Тим часом в адміністративних судах розглядалося декілька інших справ щодо оскарження рішень НКРЕКП зі встановлення тарифів. Так, 8 вересня минулого року Окружний адмінсуд Києва визнав незаконною та нечинною з моменту прийняття постанову НКРЕКП № 220 від 26.02.2015 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню». Це рішення оскаржили представники Регулятора, і Апеляційний адмінсуд Києва наприкінці жовтня 2015-го, щоб поставити крапку в судовій тяганині, звернувся до ВСУ з проханням перевірити взагалі конституційність Указів Президента про створення Нацкомісії.

Треба сказати, що тоді перебіг справи звели на гальма, адже ВСУ тільки через 7 місяців після звернення Апеляційного адмінсуду виконав те, що від нього вимагалося, – направив подання до КСУ. «Очевидно, що без втручання перших осіб держави не обійшлося. Адже одразу після визнання незаконною Постанови №220, спеціалісти «Публічного аудиту» розставили точки над «і»: юридично неграмотна політика НКРЕКП може паралізувати всю сферу ЖКП. Це була вже друга скасована судом постанова Нацкомісії загальнодержавного значення через «перевищення владних повноважень» – за аналогією, споживачі могли б скасувати будь-яке її рішення. А далі всі українці, які отримують комунальні послуги, мали б змогу претендувати перерахунок зайве сплачених коштів за тарифами на газ, опалення, гарячу воду та електроенергію», – пояснює Гольдарб.   

Він додає, що паралельно з цим «Публічний аудит», після «відфутболювання» українським правосуддям, звернувся до ЄСПЛ, який наразі розглядає позов громадських аудиторів щодо законності дій Президента при утворенні нацрегулятора.

«Ми використовуємо і будемо використовувати всі можливості для протидії незаконним рішенням державної влади. А поки що, переконаний, люди можуть не платити за тарифами, які встановила неконституційна НКРЕКП», – резюмує він. 

Нагадаємо, наразі на розгляд КСУ надійшло конституційне подання ВСУ щодо відповідності (конституційності) положень частин першої, другої статті 11 Закону України «Про природні монополії», абзацу п`ятого частини першої статті 12 Закону України «Про електроенергетику», пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», абзацу восьмого частини першої статті 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (в частині повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» положенням частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини першої статті 106 та пунктів 3, 9, 91, 92 частини першої статті 116 Конституції України.