Основна мета державної політики у сфері зайнятості – забезпечення умов для реалізації права громадян на працю, сприяння зайнятості населення й запобігання масовому безробіттю, здійснення соціального захисту тимчасово непрацюючого населення та підтримка неконкурентоспроможних на ринку праці громадян.

 

Відповідно до Законів України „Про зайнятість населення” та „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, інших нормативних актів державна служба зайнятості сприяє працевлаштуванню інвалідів, які звертаються до неї за допомогою, на створені та пристосовані для них робочі місця на підприємствах, в установах та організаціях, з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314 «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів» затверджено Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, яке визначає порядок добору інвалідів на заняття   визначеної посади, а також обладнання відповідного робочого місця. Цим положенням визначено порядок атестації робочого місця для інваліда спеціальною комісією за участю зацікавлених організацій. Робоче місце вважається створеним у   разі прийняття інваліда на роботу на постійній основі. Положення регламентує також функції місцевих органів праці та соціального захисту населення, громадських організацій інвалідів, державної служби зайнятості, регіональних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, роботодавців.

 

Здобуття освіти, професії є дуже важливим фактором у житті кожної людини, а для інваліда це набуває особливого значення. Правовою основою участі держави у розв’язанні проблем соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», який встановлює загальні засади соціальних гарантій інвалідів у сфері трудової діяльності та запроваджує економічні важелі впливу на підприємства з метою стимулювання процесу працевлаштування інвалідів, створення для них робочих місць.

 

Відповідно до нормативних актів державна служба зайнятості має сприяти працевлаштуванню тільки тим інвалідам, які до неї звертаються, та працевлаштовує їх на створені та пристосовані для них робочі місця, про які підприємства повинні інформувати центри зайнятості. Тому державна служба зайнятості надає інформацію для можливого працевлаштування інвалідів на звичайні неспеціалізовані робочі місця різноманітних професій, серед яких і слюсарі, і електромонтери, і охоронці, і двірники, і прибиральниці тощо. 

 

Крім того, при працевлаштуванні інвалід стикається з підвищеними вимогами роботодавця, при виконанні робіт із звичайними умовами праці, низьким рівнем заробітної плати або її несвоєчасною виплатою, іншими соціальними негараздами.

 

Так, аналіз довідок громадян з інвалідністю, які звертались за допомогою у працевлаштуванні до районних центрів зайнятості м. Києва, виданих МСЕК свідчить, що роботу з надомними умовами праці потребували 6,5% громадян, без психоемоційного навантаження – 9,3%, із скороченим робочим днем – 11,7% осіб, без фізичного навантаження - 13,1% осіб, без навантаження на зір або слух – 6, 9%, в спеціально створених умовах – 7,2%, з обмеженням ходьби – 2,1%, легкої роботи – 19,3% тощо. Тобто майже всі громадяни з інвалідністю для працевлаштування потребують спеціалізованих робочих місць або робочих місць із спеціально створеними умовами праці.

 

З метою сприяння трудовій реабілітації та працевлаштуванню інвалідів державна служба зайнятості поряд з обліком інвалідів, що звернулись за сприянням у працевлаштуванні, веде облік робочих місць, на які за інформацією підприємств можуть бути працевлаштовані громадяни цієї категорії. У базових центрах зайнятості створені умови для вільного доступу та наповнені відповідним чином інформаційні куточки для осіб з обмеженими фізичними можливостями - це і описи професій, відео і аудіофільми, буклети, листівки, довідники, переліки рекомендованих навчальних закладів та професій з переліками медичних протипоказань до засвоєння окремих професій, паспорти підприємств, організацій тощо. Вони мають можливість ознайомитись з переліком послуг, які надаються службою зайнятості, отримати необхідну консультацію щодо працевлаштування на робочі місця для інвалідів, умов оплати праці, професійної підготовки, підвищення кваліфікації, перепідготовки. Державна служба зайнятості спрямовує свою діяльність на розширення   форм та підвищення якості надання соціальних послуг. Проводяться цільові ярмарки вакансій та семінари для інвалідів, вони запрошуються до участі в аукціонах претендентів. Центри зайнятості обладнані пандусами для безперешкодного отримання послуг.

 

Але на сьогодні все ж залишається складним питанням працевлаштування і зайнятість інвалідів. Переважна більшість інвалідів хоча і мають базову вищу, вищу та професійно-технічну освіту, звертаються за сприянням у працевлаштуванні до служби зайнятості, перебуваючи на інвалідності понад 1 рік. Таким чином, поряд із втратою фізичних можливостей відбувається ще й депрофесіоналізація. Адже відсутність у інваліда професійної підготовки або неадекватність її рівня потребам ринку праці зменшує його шанси на працевлаштування і, як наслідок, на активне соціальне життя.

 

Іншою перешкодою у працевлаштуванні інвалідів є невідповідність між професійно-кваліфікаційним складом вакансій, які пропонують роботодавці для інвалідів, та медичними показниками і станом здоров’я шукачів роботи. Так, інваліди, які мають вади опорно-рухової системи, слуху або зору (їх на обліку перебуває більшість) можуть і бажають працювати сторожем, охоронцем, діловодом, секретарем, друкаркою, оператором комп’ютерного набору або виконувати роботу вдома. В той час, як роботодавці пропонують висококваліфіковану роботу (технолог, головний бухгалтер, тощо) або роботу, яка потребує фізичного напруження (вантажник, водій, токар тощо). Крім того, задовольнити потребу роботодавців іноді неможливо у зв’язку з тим, що значна частина інвалідів чекає пропозиції надомної праці.

 

Практика роботи минулих років свідчить про те, що підвищити ефективність соціального захисту інвалідів та рівень їх зайнятості можливо за умови тісної співпраці всіх зацікавлених сторін, а саме: роботодавців, управління праці та соціального захисту населення, служби зайнятості, Фонду соціального захисту інвалідів та центру медико-соціальної експертизи.

 

Так, за ініціативою державної служби зайнятості в минулому році регіональними центрами зайнятості було укладено 4-х сторонні угоди про співпрацю з головними управліннями праці та соціального захисту населення, відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів та професійними центрами реабілітації інвалідів, розроблено плани заходів, згідно з якими проводиться системна робота щодо сприяння у працевлаштуванні особам такої категорії.

 

З метою реалізації завдань, визначених Указом Президента України від 11.07.2005 року № 1073/2005 «Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення та ринку праці в Україні», щодо працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями, виконання завдань із створення робочих місць для цієї категорії осіб та активізації роботи щодо сприяння зайнятості інвалідам, відповідно до доручення Міністерства праці та соціальної політики України (лист 16.08.2005р. № 425/0/15-05/05-2), між регіональними центрами зайнятості, головними управліннями праці та соціального захисту населення облдержадміністрацій, обласними відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів обласними центрами соціальної, медичної, професійної реабілітації інвалідів укладені і скориговані 4-х сторонні Угоди, та проведені спільні наради, створені робочі групи для виявлення і максимального усунення причин, що перешкоджають працевлаштуванню інвалідів.

 

Завдяки такій співпраці збільшилася кількість звернень громадян такої категорії до державної служби зайнятості. Протягом січня – вересня 2005 року послугами державної служби зайнятості скористалося 7,9 тис. осіб з інвалідністю (у відповідному періоді 2004 р. – 6,6 тис. осіб), за сприянням державної служби зайнятості було працевлаштовано понад 3,1 тис. таких осіб (у відповідному періоді минулого року – 2,7 тис. осіб), з них на робочі місця, які встановлені роботодавцям як норматив робочих місць для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями було прийнято 1983 особи, що на 627 осіб більше, ніж протягом січня – вересня минулого року.

 

Державна служба зайнятості за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів з урахуванням потреб ринку праці направляє на професійне навчання осіб з обмеженими фізичними можливостями та сприяє їх працевлаштуванню.

 

 Основні професії, за якими інваліди проходили професійне навчання: касир, оператор комп’ютерного набору, радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури, кравець, перукар, кухар-кондитер, взутТьовик з ремонту взуття тощо. Залучаються інваліди до підвищення кваліфікації з курсу “Бухгалтерський облік за національними стандартами”.

 

Так, за направленням державної служби зайнятості, за домовленістю з Фондом України соціального захисту інвалідів, у січні – вересні 2005 року професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації пройшли 120 осіб з обмеженими фізичними можливостями, з них: інвалідів I групи – 3, II групи – 3. Проте, за відповідний період 2004 року професійне навчання проходило 211 осіб з обмеженими фізичними можливостями.

 

За домовленістю між Всеукраїнським центром професійної реабілітації інвалідів та Державним центром зайнятості, інваліди, які направляються на професійне навчання до Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів у с. Лютіж Київської області, отримують в центрах зайнятості профорієнтаційні послуги з метою визначення їх професійних нахилів, здібностей та вмінь щодо оволодіння професіями, за якими здійснюється навчання у зазначеному Центрі.

 

Вважаємо, що ефективність вирішення проблеми працевлаштування осіб з інвалідністю повинна знаходитися у площині посилення координації цієї роботи відповідними структурними підрозділами та Департаментами Мінпраці, підвищення виконавської дисципліни підприємств, установ, організацій, відділень Фонду соціального захисту інвалідів та місцевих органів виконавчої державної влади щодо виконання вимог чинного законодавства, а також впровадження більш жорстких санкцій до тих суб’єктів господарювання, які ухиляються від виконання соціально важливої суспільної проблеми забезпечення зайнятості осіб з інвалідністю.

 

Віталій Панченко, начальник відділу організаційно-методичного забезпечення надання соціальних послуг населенню і роботодавцям Державного центру зайнятості

 

Инф. dcz.gov.ua