УСПП, Антикризова рада громадських організацій стривожені ситуацією  із великим столичним банком «Хрещатик» та введенням в ньому тимчасової адміністрації. В організаціях відзначають, що дана фінустанова має значну вагу в банкової системі країни (входить в 20-ку головних банків),  авторитет у київської громади, обслуговуючи  комунальні підприємства, будівельну, соціальну сфери. Безпосередню відповідальність за його роботу несе Київська міська державна адміністрація. З огляду на це, національний регулятор – НБУ зобов’язаний разом із урядом розробити програму оздоровлення «Хрещатику» та не допустити його банкрутства, переконані ділові об’єднання.
«Фактор нестабільності банківського сектору, що виявляється, в тому числі, і в проблемності таких великих банків,  як «Хрещатик», є ризиковим для всієї  економіки України. В глобальних рейтингах Україна  на 140-му місці за рівнем довіри до банківської системи. Зараз сума активів, що підлягає реалізації ліквідованих банків,  складає вже більше 300 мільярдів гривень. Тому наразі ця ситуація заслуговує на особистий розгляд Президента та РНБОУ, до чого й  закликає ділова спільнота», – наголошує президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
До загострення ситуації в  банківській сфері, на його погляд, призвела  непрозора  та непередбачувана політика НБУ з «очищення банківської  системи», що наразі створює  величезні ризики для фізичних та юридичних осіб,   перетворилася на один із методів незаконного перерозподілу активів, власності, знищення  конкурентів. Ліквідація близько 60 банків не призвела до позитивних результатів. Навпаки: у цій сфері корупція лише зростає.
Проблема насправді тут значно ширша, говорять експерти УСПП та Антикризової ради громадських організацій. Відсутність погоджених дій Нацбанку та уряду розхитують і без того нестабільну фінансову ситуацію. Замість того, вони повинні були направити спільні зусилля на зростання ділової активності, збільшення  експорту, створення нових робочих місць, надання доступу до кредитів за адекватними ставками.
«Національні фінансові регулятори будь-якої розвиненої країни (Федеральна резервна система США, Банк Англії, Європейський центральний банк  тощо)  вважають за пріоритети недопущення зростання цін,  забезпечення стабільності фінансової системи,  економічного зростання,  створення нових робочих місць.  Це можливо за умов ведення єдиної ефективної економічної політики в країні»,  – каже А.Кінах.
Він підкреслив, що УСПП, Антикризова рада, незалежні експерти-аналітики неодноразово вказували на деструктивність позиції НБУ в низці принципових для економіки моментів.  Зокрема, це стосується досі існуючих дискримінаційних для підприємців-експортерів норм з обов’язкового   продажу 75 % валютної виручки та 90-денного строку розрахунків за експортно-імпортними операціями. Зберігається облікова ставка НБУ на рівні 22 %,  що робить кредити  практично недосяжними для реального сектору економіки.
Поза тим, ці питання не вирішуються, поглиблюючи банківську кризу. В той же час, Рада НБУ – передбачений Конституцією України інструмент контролю за діяльністю регулятора – не працює. А саме вона має  встановлювати  граничні показники інфляції, емісії, рефінансування, контролювати кошторис доходів і витрат банку, відрахування в бюджет, регламентувати  внутрішній аудит, давати  згоду на найбільш важливі кадрові призначення.
«Новий склад Ради НБУ досі не сформований, попри те, що парламент давно затвердив членів ради за своєю квотою»,  – зазначає лідер підприємницької спільноти.
Ділові об’єднання закликають НБУ, уряд, парламент та президента відпрацювали комплекс необхідних заходів з стабілізації  «Хрещатика» та оздоровлення  всієї банківської системи України загалом. Мова йде про необхідність підвищення прозорості політики регулятора, вжиття стабілізаційних заходів задля недопущення банкротства великих фінустанов, відкриття доступу до кредитів за прийнятними ставками, ведення зваженої валютно-курсової  політики.