Україна піднялася за рік на 17 позицій у рейтингу найбільш привабливих країн для ІТ-аутсорсингу — співзасновник SoftServe

Незважаючи на складну економічну ситуацію, українська галузь ІТ-аутсорсингу в 2015 році продемонструвала зростання на 12%. Співзасновник компанії SoftServe, що входить до топ-3 аутсорсингових компанії України, Тарас Кицмей впевнений, що у поточному році вона може збільшити темпи росту.
 
Українська галузь ІТ-аутсорсингу демонструє зростання попри складну економічну ситуацію в країні. Проте українські компанії стикаються із загостренням конкуренції на глобальному ринку, тому потребують співпраці у розвитку галузі з державою. Про проблеми сервісного ІТ-бізнесу в Україні та його зростання у 2016 році "ТОП-100. 500 крупнейших компаний рынка услуг Украины" поспілкувалося із співзасновник компанії SoftServe та президентом асоціації "ІТ України" Тарасом Кицмеєм.

Усі говорять про важливість ІТ для економіки України, проте ніхто не конкретизує, а чим важливий ІТ-сектор, що навіть потребує спеціальних умов оподаткування?

Зараз ІТ чи не єдина галузь на українському ринку, що виходить за межі індустріальної економіки та сприяє перетворенню вітчизняної економіки на новітню постіндустріальну. Розвиток ІТ-індустрії дав можливість диверсифікувати експортний кошик України і доповнити традиційні сировинні експортні галузі (металургію, машинобудування, сільське господарство) ще й інтелектуальним експортом. А це дуже важливо, адже майбутнє — за "економікою знань", в основі якої лежить використання невідчужуваних і невичерпних ресурсів — знань і творчих умінь.

Поза тим, дослідження в Індії, де також розвинена ІТ-галузь, засвідчило, що один програміст створює навколо себе чотири робочі місця. Отже завдяки ІТ-галузі країна має не лише експортні надходження, але й додаткові можливості для працевлаштування своїх громадян.

Хіба експорт аутсорсингових послуг не можна також розцінювати як "сировинний"?

За останні роки наша ІТ-галузь не лише виросла кількісно (за обсягом) і якісно (за складністю послуг), але й еволюціонувала. Наприклад, SoftServe дедалі частіше надає клієнтам комплексні програмні рішення під ключ, адже ми вже маємо достатній досвід, щоби виступати рівноправним партнером. Клієнти звертаються до нас із бізнес-проблемою, а дослідження ринку, технічні потреби, розробку і запровадження продукту ми беремо на себе. Це свідчить, по-перше, про високий професійний рівень наших фахівців — не тільки технічний, але й розуміння ринку, потреб клієнтів, готовність брати на себе відповідальність за успіх продукту. По-друге, про довіру клієнтів, які бачать в українських розробниках не лише додатковий ресурс, а компетентних консультантів із розвитку бізнесу.

Як почувається галузь сьогодні? Багатьох іноземних клієнтів налякали події на сході і вони бажають вивести проекти з України.

Дійсно, новини про складну ситуацію в країні завжди відлякують клієнтів із-за кордону. Але зараз ситуація змінюється: ми вже довели, що наші професійність і надійність залишилися на високому рівні, і попри всі негаразди український ринок ІТ демонструє позитивну динаміку. Торік, за оцінками експертів, ринок зріс приблизно на 12%, при цьому його вага в українській економіці також збільшується.

Більше того, за результатами нещодавнього дослідження, проведеного аналітиками A.T. Kearney, Україна зміцнила свої позиції у глобальному рейтингу найбільш привабливих країн для ІТ-аутсорсингу і піднялася за рік на 17 позицій.

Чи можемо ми конкурувати з азійськими ринками?

Індія, Китай, Малайзія стабільно утримують провідні позиції в ІТ-аутсорсингу, але у нас конкурентні переваги. Важливо придивлятися до тих країн, які нині не у першій десятці, але за минулі кілька років — як і Україна — суттєво наростили потужності в ІТ-галузі. Приміром, Туреччина, Колумбія (піднялися у цьому самому рейтингу на 18 і 23 позиції відповідно). Це країни, досвід яких у побудові сприятливого середовища та прозорих правил гри для розвитку ІТ-галузі варто вивчити. Причому це важливо як для бізнесу, так і для влади.

Які чинники гальмують розвиток ринку ІТ?

Галузь потребує термінового впровадження низки реформ і прозорих правил гри. Діалог між бізнесом і державою триває, однак рух у цьому напрямку з боку держави дуже повільний. В умовах глобальної конкуренції нам потрібно бути партнерами і змінюватися швидше. Якщо ІТ-компанії можуть зробити все, аби клієнта зацікавити і надати йому найкращий продукт, то вплинути на умови ведення бізнесу в Україні ми не в змозі. А від цього страждають усі. Якщо Україна не буде стабільною, прозорою у співпраці та надійною — клієнти знайдуть, ким замінити наших розробників.

Торік силові органи провели близько 80 перевірок ІТ-компаній. Ці обшуки стали тривожним сигналом для ринку і завдали не тільки репутаційної шкоди, але й призвели до значних матеріальних збитків для низки компаній. На тлі цієї нестабільності лише 2015 року з України виїхало близько 5 тис. фахівців. Це проблема не тільки для ІТ-галузі, але й для держави загалом. Щоб виростити висококваліфікованого спеціаліста, компанії потрібно кілька років і чимало інвестицій. На ринку таких фахівців не багато, і якщо ці люди виїжджають, замінити їх дуже важко. Зусилля основних гравців ринку зараз зосереджені на тому, щоби втримати кваліфікованих людей в Україні і мотивувати їх. Силові перевірки і політична нестабільність цьому, на жаль, не сприяють.

Ще один стримувальний чинник — це невідповідність між вимогами ринку і навчальними програмами. Українська система освіти катастрофічно відстає від потреб сучасного світу. В ІТ це особливо відчутно. ІТ-компанії намагаються компенсувати ці прогалини у підготовці фахівців, інвестуючи великі кошти у корпоративні університети, допомагаючи вишам придбати обладнання, розробляючи та фінансуючи окремі магістерські й бакалаврські програми (наприклад, програма підготовки бакалаврів за фахом "комп"ютерні науки", яку УКУ відкрив торік разом із Львівським IT-кластером і провідними ІТ-компаніями). Але це, на жаль, точкові рішення. Для якісної зміни ситуації в освіті необхідні докорінні реформи, і вони потрібні вже сьогодні.

Враховуючи все вищесказане, яким є ваш прогноз щодо розвитку галузі у 2016 році?

Я би назвав це "стриманим оптимізмом". Серед позитивних зрушень варто відзначити прихід в Україну світових брендів (Uber, Netflix тощо), включення українських стартапів до світових рейтингів, повернення на ринок великих інвесторів. Галузь поступово повертається до докризових темпів зростання, компанії також планують активний розвиток. Лише в українських офісах SoftServe натепер відкрито до 500 вакансій. Водночас у середовищі формується сильна спільнота. І не лише бізнесова (ІТ-асоціація, локальні ІТ-кластери), але й між окремими профільними та соціальними групами: технологічні спільноти, ІТ для дівчат, курси програмування для школярів тощо. Ринок настільки зрілий, що не потребує додаткових стимулів зовні, лише підтримки всередині країни. Вікно можливостей для українського ІТ-ринку відчинилося. Якщо не буде нових економічних чи політичних потрясінь, усі ці позитивні процеси лише розвиватимуться. Наскільки швидко це відбуватиметься, залежить від ефективності партнерства держави та ІТ-компаній, що працюють в Україні.

Павел Красномовец

Инф. delo.ua