Новий енергорегулятор: перспективи реформування

Про стан та перспективи удосконалення законопроекту «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (НКРЕКП) йшлося на засіданні Круглого столу "Новий енергорегулятор: перспективи реформування", організованого Комітетом Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

11 березня 2016 року фахівці, експерти, політики, народні депутати, представники  громадського сектору України  обговорили  питання подальшої роботи над законопроектом «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (реєстраційний № 2966-д від 19.02.2016).

Законопроект покликаний  визначити порядок формування, правовий статус та організацію діяльності НКРЕКП як незалежного колегіального органу, чіткі межі її компетенції та повноваження, необхідні для всеосяжної та прозорої реалізації покладених на неї завдань. Ухвалення Закону також сприятиме виконанню Україною положень Третього енергетичного пакету.

Утім, як зазначалося раніше, законопроект містив низку недоліків щодо процедури призначення та звільнення членів конкурсної комісії, членів НКРЕКП, функцій бюджетної ради, фінансування НКРЕКП тощо – вони і мали бути усунуті під час доопрацювання.

Зважаючи на значущість законопроекту для формування сучасного, конкурентного енергоринку та на високий інтерес до нього збоку громадськості, Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки ініціював обговорення законопроекту і залучив до дискусії усі зацікавлені сторони.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Ольга Бєлькова презентувала основні положення доопрацьованої Комітетом версії законопроекту про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Про проблеми чинного регулятора йшлося у виступах директора з досліджень Центру економічної стратегії Андрія Бойцуна та президента аналітичного центру DiXi Group Олени Павленко, яка також проаналізувала міжнародний досвід у цій сфері та відповідність законопроекту вимогам Третього енергетичного пакету.

Президент аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко наголосила: 

"Незалежний і професійний  регулятор потрібен, в першу чергу, українським споживачам. Чим більше  ростуть ціни та тарифи на  енергоносії та комунальні послуги, тим гострішою є потреба українців знати про свої права, мати легкий доступ до потрібної інформації та відчувати себе справді захищеними. Тільки коли на ринку з'явиться професійний регулятор, буде можливо задовольнити ці потреби. Але ця незалежність і професійність має бути чітко захищена законом, відповідно до правил та вимог ЄС."

Учасники Круглого столу обговорили питання практичного запровадження реформ та ознайомилися з позиціями чинного Регулятора та Міненерговугілля щодо предмету та меж регулювання й розмежування повноважень між Регулятором та Міністерством за нових умов.

Підбиваючи підсумки обговорення, Ольга Бєлькова констатувала:

«Поява нового регулятора стане головною передумовою для подальшої зміни відносин між бізнесом та державою у сфері енергетиці. Головна задача регулятора за нових умов полягає в тому, щоб сприяти існуванню здорової конкуренції та мінімізувати негативний вплив від існування природних монополій на енергетичних ринках.

Ми прагнемо створити регулятора, який буде не тільки незалежним, що, безперечно, є вкрай важливим, але й спроможним  ефективно здійснювати державне регулювання енергетичних ринків та ринків комунальних послуг відповідно до найкращих європейських стандартів на принципах прозорості та підзвітності.

Вважаю, що законопроект, доопрацьований варіант якого підготовлений Комітетом з питань ПЕК (реєстраційний № 2966-д), готовий до дебатів у залі Верховної Ради України, й наразі немає жодних підстав зволікати з його розглядом».