На Майдані Незалежності нічого не зноситимуть і не будуватимуть нічого «великого та монументального»

Для більшості на Майдані не вистачає спільного переживання подій Революції Гідності у міському просторі, - про це сказала координатор Міжнародного відкритого конкурсу «Територія Гідності», начальник відділу Департаменту містобудування та архітектури Анна Бондар в ефірі програми «Громадська хвиля» на Громадському радіо. У програмі також взяла участь Владислава Осьмак – член Ради громадських експертів конкурсу, києвознавець.

Організатори конкурсу «Територія Гідності» відповіли на низку гострих запитань, які турбують киян, та розвіяли деякі «міфи» про наслідки конкурсу.

Як зауважила Влада Осьмак, стосовно результатів конкурсу взагалі не варто вживати слова «розбудовується» чи «перебудовується», адже в його умовах чітко вказані всі пам’ятко-охоронні обмеження. Отже, на Майдані Незалежності ніщо не буде знесено чи, навпаки, побудовано «великого та монументального». Монументальні споруди не були метою цього конкурсу. «За результатами [громадських] обговорень з’ясувалося, що більшість людей потребує не пам’ятника. Їм не вистачає переживання подій у міському просторі», - сказала Анна Бондар. Проект-переможець у першій номінації «Громадський простір Майдану та центрального ядра Києва», який розробили архітектори з Тайваню якнайкраще відповідає саме цьому запиту. «Головна ідея цього проекту не в тому, щоб змінити мощення або насаджати більше дерев, а щоб створити це місце спільними зусиллями», - розповіла Анна Бондар.

Вона підкреслила, що, попри чутки, Монумент Незалежності залишиться там, де є. «Сьогодні Монумент Незалежності є символом, у тому числі – Революції Гідності, тому вже на проектній стадії зрозуміло, що ніхто його зносити не буде», - сказала Анна Бондар.

Водночас Владислава Осьмак зауважила, що теперішній стан Майдану і Хрещатику не відповідає елементарним вимогам до людської гідності. Тому деякі зміни, які пропонуються конкурсними проектами, можна розпочинати вже зараз. Йдеться, насамперед, про створення безбар’єрного середовища, облаштування наземних переходів, звуження проїжджої частини Хрещатику, озеленення та створення безпечного простору для дітей.

Разом з тим, варто нагадати, що конкурс «Територія Гідності» був конкурсом ідей, отже жоден проект не може бути втіленим «буквально». Проекти, які будуть реалізовуватися, ще належить розробити командам-переможцям на замовлення Київської міської державної адміністрації, причому іноземці, згідно нашому законодавству, обов’язково працюватимуть у співробітництві з українськими колегами.

Але ще до того проекти, що перемогли будуть презентовані громадськості. «Ми будемо залучати авторів проектів-переможців, щоб вони представили більш детально свої роботи київській громаді. З іноземцями працюватимемо по скайпу. Цей процес триватиме до вересня, а у вересні, я сподіваюся, будуть прийняті якісь рішення», - пояснила Анна Бондар.

Для того, щоб реалізувати проекти, планується створити благодійний фонд (що, звісно, не виключає бюджетного фінансування). За словами Владислави Осьмак, подібний спільнокошт є київською традицією – колись так збиралися кошти на відновлення Михайлівського Золотоверхого монастиря. До того ж, цей спосіб вирізняється найбільшою чистотою та прозорістю.

Прес-службаДепартаменту містобудування та архітектури