Звернення Правозахисного порядку денного щодо проекту закону Про національну поліцію р.н.2822

Події річної давності під час Євромайдану, зокрема, злочинне використання міліції владою, чітко вказали на потребу кардинального реформування правоохоронної системи в Україні. Не зайвим буде нагадати, що стан справ у цій сфері не влаштовує ні суспільство, ні представників влади, ні самих правоохоронців. Відповідно запит на здійснення справжніх реформ дуже високий. З огляду на це, представники правозахисних організацій уважно ознайомилися із урядовим законопроектом “Про національну поліцію” р.н. 2822 від 13 травня 2015 року.

За задумом авторів, його метою є створення Національної поліції в Україні як “органу виконавчої влади, який служитиме суспільству і призначений для охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки”. Водночас, детальний аналіз переконливо свідчить про велику кількість недоліків форми та змісту даного нормативно-правового акту, що суттєво впливає на ефективність досягнення проголошеної мети (висновок групи експертів Національної громадської платформи “Реформуємо МВС: прозорість та відповідальність” додається).

У якості прикладу системних недоліків законопроекту можна навести таке:

1) Необов’язковість відкритого конкурсу для призначення на посади.

Так, законопроект не визнає проведення конкурсу в якості обов’язкової умови призначення кандидата на відповідну посаду. Натомість він надає право керівнику комплектувати вакансії на його власний вибір: або шляхом відкритого конкурсу, або шляхом проведення атестації. Вважаємо цей підхід хибним, оскільки атестація може бути лише складовою конкурсу щодо призначення на посаду, а не його альтернативою. Також звертаємо увагу на те, що обов’язковість конкурсу для кожної вакансії є одним з базових елементів антикорупційної політики.

2) Відсутність інновацій в системі професійного навчання та підготовки.

У законопроекті не закладено інновацій щодо первинної  підготовки персоналу та підготовки у вищих навчальних закладах спеціального профілю. Наприклад, відсутні положення про залучення громадськості до проведення співбесід та до процесу викладання; не врегульоване питання змісту навчання,  категорій підготовки у ВНЗ МВС, зв'язку рівня освіти із професійною кар’єрою тощо. Таким чином, законопроект відтворює вже існуючу систему підготовки працівників органів внутрішніх справ, які у свій час не робили свідомого вибору служити у поліції, а відтак, здобули освіту без належної мотивації.

3) Збереження радянської мілітаристської ієрархії спеціальних звань, непотрібних для сучасного поліцейського менеджменту.

Залишення у законопроекті радянської системи спеціальних звань, на кшталт, «генерал поліції першого рангу», та встановлення строків вислуги у цих званнях, суперечить принципу демілітаризації, що є одним із засадничих у Стратегії розвитку органів внутрішніх справ, а також просто є зайвим елементом у поліцейському менеджменті. Натомість кар’єрне зростання персоналу поліції має залежати виключно від рівня освіти та років вислуги. Суспільству потрібна поліція із констеблями, шерифами та інспекторами, а не з генералами, полковниками та підполковниками.

З огляду на винесення законопроекту “Про Національну поліцію” р.н. 2822 на голосування парламенту вже 21 травня 2015 року, вважаємо за можливе прийняття його у першому читанні виключно за умови усунення зазначених у висновку недоліків.

Ми, як представники платформи правозахисних організацій, вважаємо, що процес реформування правоохоронної системи повинен відбуватися максимально прозоро, із залученням усіх зацікавлених сторін. Саме тому в цьому процесі істотну роль має відіграти громадське обговорення запропонованих шляхів реформування.

Довідково: Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Будинок прав людини в Києві, Центр “Соціальна Дія”, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS.