15 май, 12:25
На вимогу суспільства в Україні був розроблений прогресивний законопроект «Про поліцію і поліцейську діяльність», який був зареєстрований у Верховній Раді за номером 1692-1. В його розробці брали участь активісти громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ», народні депутати Віктор Чумак, Віталій Купрій, Ігор Луценко та інші. Законопроект набув схвальних відгуків від європейських інституцій, оскільки вперше в історії наближав правоохоронні органи до громадськості, створював атмосферу довіри і надавав можливість суспільству впливати на кадрові рішення.
«Я вважаю, що мені пощастило бути у цьому колективі. На сьогодні це – звісно, не ідеальна, але все ж скажу, щонайкраща, найреволюційніша концепція реформування міліції», - заявив один із співавторів законопроекту Ігор Луценко.
Проте, без згоди з співавторами цього законопроекту, він був відкликаний Віктором Чумаком для того, щоб здійснити реформу міліції саме так, як це бачить сама міліція. На думку заступника голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віталія Купрія, урядовий законопроект «Про національну поліцію» №2822 суперечить Коаліційній угоді і не відповідає вимогам суспільства.
Депутати Віталій Купрій і Ігор Луценко вказують на наступні вади законопроекту №2822:
- Уряд не бажає створювати муніципальну поліцію, яка б могла здійснювати окремі функції, що потребують тісного контакту з громадою, наприклад - патрулювання. Конкретні функції всіх без виключення поліцейських підрозділів в законопроекті не прописані взагалі, що дасть можливість керівництву поліції маніпулювати своїми повноваженнями.
- Процедура вираження недовіри керівнику підрозділу поліції передбачає голосування обласними радами, або Київською міською радою у кількості до ¾ голосів депутатів. В сучасних умовах низького відвідування пленарних засідань, ця можливість перетворюється в фарс. А міські, селищні або сільські громади (окрім м. Київ) взагалі усуваються від прийняття рішень щодо неефективних або злочинних дій поліцейських.
- Зберігається політичний вплив керівництва держави на правоохоронні органи, зокрема через процедуру призначення керівника Національної поліції та його безпосередніх підлеглих. Конкурсного відбору і залучення до цього процесу громадськості по цим призначенням не передбачено взагалі.
- Поліцейські комісії, які мають визначальне рішення у вирішенні кадрових питань, формуються без врахування думки на місцях. По аналогії з вираженням недовіри керівникам поліції, сільська, селищна, районна, міська (окрім м. Київ) ради усунуті від процесу прийняття рішень. Процедура відклику з поліцейських комісій представників громадськості, які призначені облрадами і не виконують справно свої функції,не передбачена. Тому їх легко буде підкупити, щоб ухвалювати неправомірні рішення.
Зі свого боку Ігор Луценко заявив, що урядовий законопроект просувають з одним із найгрубіших порушень Регламенту, яке тільки можна уявити. Реєструвати законопроект №2822 апарат Верховної Ради не мав права, оскільки законопроект на цю ж тему було зареєстровано більш ніж 3 місяці тому. А стаття 100 Регламенту передбачає лише 14-денний термін на реєстрацію альтернативних законопроектів. Тому можна остаточно вважати Верховну Раду цирком, а український парламентаризм –дохлим.
«Все вищезазначене усуває громадськість від контролю за ефективністю поліцейської діяльності і залишає поліцію вкрай заполітизованим органом», – резюмує Віталій Купрій.
Адрес новости: http://e-news.com.ua/show/368513.html
Читайте также: Финансовые новости E-FINANCE.com.ua