Український та європейський бізнес – за зону вільної торгівлі через півроку

В Європейському союзі наполягають на поглибленні співпраці з Україною у сферах енергетики, енергозбереження, інфраструктурних та інвестиційних проектів, малого і середнього бізнесу. Разом з представниками вітчизняного бізнесу наші європейські колеги висловлюють єдину позицію підтримки започаткування поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі України та ЄС з 1 січня 2016 року і недоцільності її подальшої відстрочки. Саме про таке йшлося на спільному засіданні української делегації об’єднань та асоціацій промисловців, підприємців та роботодавців з представниками Європарламенту, Єврокомісії, групи підтримки України у Комісії ЄС, Служби зовнішніх дій, керівництва програми Східного партнерства

«Важливо, що ми знайшли повне взаєморозуміння з проблем поглиблення співробітництва українського та європейського бізнесу, необхідності посилення комунікацій як бізнес-структур, в тому числі – українських об’єднань з найбільшою організацією підприємців та роботодавців ЄС  «BUSINESSEUROPE», в яку входить більше 40 національних асоціацій підприємців; так і окремих суб’єктів реальної економіки.  Наші партнери високо оцінили відкриття в ЄС представництва українського бізнесу та наголосили, що готові до вивчення конкретних інвестиційних проектів з Україною», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

На думку представників УСПП, проблема диверсифікації українського експорту у зв’язку з втратою східних ринків примушує більш активно шукати зовнішньоекономічних  партнерів в ЄС, в тому числі – для виходу на ринки третіх країн. Таким буде одне з завдань представництва. В той же час необхідно прискорити виконання Україною «домашнього завдання» –  адаптації економіки до умов ЄС, підготовки та  реалізації Національної програми адаптації української економіки до умов вільної торгівлі з ЄС (стандарти, технічні регламенти, модернізація), «дорожній карти» імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Відкрите представництво дасть можливість посилити взаємодію в трикутнику «структури ЄС – громадські організації бізнесу України  – парламент, уряд України». Для держави, яка рухається шляхом реформ за європейськими стандартами, без таких комунікацій на кожному етапі діяльності не обійтися.

«Маємо надію, що активна робота представництва наблизить нас до нової якості співпраці ЄС та України, надасть поштовх українській владі стати справжнім партнером  громадянського суспільства, а діловій спільноті  отримати  шанс для зростання та зміцнення позицій. Вже нині представництво є майданчиком моніторингу економічних перетворень в України, координації зусиль бізнес-структур Європи та України», – наголошує А.Кінах.