Великі звіроферми: вимагамаємо альтернативи!

Театралізованою акцією-перфоменсом зустріли чиновників із Міністерства аграрної політики та продовольства України представники громадських організацій, нагадавши високопосадовцям про те, що промислове тваринництво пов’язано із погіршенням екологічної ситуації, соціальними та етичними проблемами. Представники різних організацій, а також просто активні люди, яким небайдуже гуманне ставлення до тварин та екологічна ситуація в Україні взяли участь у виставі – розслідуванні жорстокої кримінальної справи, в якій жертвами хутряної індустрії є десятки тварин.

Акція була присвячена всесвітній п’ятниці без хутра, яка цього року припадає на 28 листопада. Для України проблеми пов’язані з розвитком тваринництва та, зокрема, хутряної індустрії, є надзвичайно актуальними. У вересні цього року Міністерство аграрної політики та продовольства заявило про розробку програми розвитку галузі та можливості збільшення поголів’я хутряних. Однак в цих програмах не враховано позицію громадськості, яка на конкретних негативних фактах спостерігає проблеми з промисловими фермами.

Одним із таких наочних прикладів є будівництво звіроферми з промислового вирощування норки на 420 тисяч голів у с. Шульгівка Петриківського району Дніпропетровської області. Забудовник почав будівництво без консультацій з місцевим населенням та наявності комплексного висновку державної експертизи. А сама звіроферма та лагуни з гноєм знаходяться буквально за 300 метрів від житлових будинків. Місцеві жителі виступають проти, однак зіштовхнулися з бездіяльністю влади.

«Чи змінилося щось у нашій країні?, – ставлять риторичне питання місцеві жителі Шульгівки, – Шульгівська звіроферма веде агресивну інформаційну війну, об’єднавшись з сільським головою, ділять село на дві частини зіштовхуючи людей один з одним, не соромлячись вдаватися до залякування та залучати тітушок. І водночас кримінальні справи проти ферми місяцями «лежать під сукном», затягуються прокурорські перевірки, а обласна влада лише імітує активні дії з вивчення питання доцільності будівництва об’єкта підвищеної небезпеки на землях зарезервованих під створення національного природного парку «Орільський», – розповідає Вікторія Льовкіна, координатор акції протесту мешканців села Шульгівка.

Промислові ферми можна класифікувати як об’єкт підвищеної екологічної небезпеки , тож не дивно місцеве населення хоче мати чисте та безпечне довкілля та виступають проти такого спорудження. Занепокоєння викликає позиція влади на тлі системних прогалин в регулюванні та моніторингу таких ферм.

«В Україні розпочалася ера «фермагедону», – впевнений Євген Колішевський, директор дніпродзержинської громадської організації «Голос Природи». – «Бурхливий розвиток тваринництва в умовах застарілого законодавства та нездатності державних органів ефективно контролювати стан довкілля призвело до погіршення екологічної ситуації та соціальної напруженості. На сьогоднішній день в Україні відсутні норми на викиди ароматичних вуглеводнів, а також адекватні вимоги до санітарних зон для звіроферм. Це дає можливість агропромисловому бізнесу безкарно забруднювати атмосферу і будувати свої підприємства безпосередньо поряд з населеними пунктами.Через те, що тваринництво є галуззю, яке інтенсивно розвивається, уряд зобов’язаний в найкоротші терміни відрегулювати цю сферу діяльності на законодавчому рівні».

Фахівець з промислового тваринництва НЕЦУ Наталія Коломієць також вважає, що ситуація із будівництвом звіроферми в с. Шульгівка – це лише один приклад, який наочно ілюструє системні проблеми галузі. Необхідні більш жорсткі норми щодо поводження з відходами, викидами, санітарно-захисних зон, поводження з тваринами. З екологічної точки зору промислові ферми мають відходити в небуття через ризики для природи та здоров’я людей, як це відбулося в розвинутих країнах.

Окрім соціальних та екологічних проблем ще можна виокремити питання етичного поводження з тваринами.

«Виробництво натурального хутра є не лише вкрай неекологічним, шкодить здоров’ю людей, але й є індустрією смерті сотень мільйонів тварин щороку. Крім того воно є економічно недоцільним – адже вигоду від виробництва хутра отримують передусім великі корпорації, для котрих виробництво хутра – лише одна зі статей доходів. В той же час існує безліч альтернатив одягу з хутра, що не пов’язані з жорстокістю та за термічними, естетичними, економічними, екологічними характеристиками значно перевершують хутро», – наголошує Сергій Єфімов, координатор проектів Моркви-Клуб.

Громадські активісти пропонують Міністерству розробляти програми розвитку галузі тваринництва враховуючи соціальні, екологічні та етичні проблеми, ініціювати перегляд санітарно-епідеміологічних норм щодо відстані звіроферм до забудови, та ініціювати розробку нормування викидів ароматичних вуглеводнів, а також ініціювати комплексну перевірку ситуації навколо звіроферми з вирощування норок у с.Шульгівка.

Організатор: Морква-Клуб за підтримки Національного екологічного центру України та Голосу Природи.